Abstract:
Досліджено ґенезу розуміння моральності як наукової категорії. Розвиток суспільства
зумовлює відповідні зміни як в правовій площині (ухвалення та скасування нормативно-правових
актів), так і в розумінні моральних норм. Відмінність права і моралі випливає з їх спорідненості,
адже вказані явища паралельно розвиваються в кожному суспільстві. Хоча не завжди є можливість
точно сказати, що було раніше: норми моралі чи відповідні норми права. Доктринальний підхід
розуміння єдності моралі та права варто підтримувати в усіх галузях права, а в нормах
кримінального права особливо, навіть більше, важливо закріплювати на законодавчому рівні.
Подальші реформи кримінального права потребують узгодження його доктрини з принципами
гуманізму та справедливості, посилення інститутів захисту честі та гідності особи. Моральність
визначена як усталений порядок відносин у суспільстві, зумовлений дотриманням етичних норм і
правил поведінки, що сформувалися у соціумі на базі традиційних духовних і культурних
цінностей для регулювання міжособистісного спілкування осіб з метою забезпечення цілісності
особистих і колективних інтересів, які охороняються відповідним законодавством.
