Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.dduvs.in.ua/handle/123456789/8248
Title: Anti-correlationism cluster and performative narrative
Other Titles: Кластер антикореляціонізму та перформативний наратив
Authors: Kretov, P.
Kretova, O.
Кретов, П.
Кретова, О.
Keywords: anti-correlationism
narrative
performative
speculative realism
narrative ontology
антикореляціонізм
наратив
перформатив
спекулятивний реалізм
наративна онтологія
Issue Date: 2021
Publisher: ДДУВС
Citation: Kretov P. Anti-correlationism cluster and performative narrative / P. Kretov, O. Kretova // Philosophy, Economics and Law Review. - 2021. - Volume 1, no. 2. – С. 7-17
Series/Report no.: DOI :10.31733/2786-491X-2021-2-7-17;
Abstract: The purpose of the study is to elucidate the defining tendencies of anticorrelationism and its narrative strategies as a fundamental basis of speculative realism, and to consider one of its versions, namely, object-oriented ontology in relation to the concept of narrative ontology and the notion of performative as an anthropological marker of discourse from the perspective of understanding the problem of philosophical anthropology. The authors proceed from the paradoxical nature of anti-correlationism guidelines that substantiate nonrelational metaphysics, while postulating the construction of a narrative ontology of reality, which has the characteristics of a performative. For the first time, the anthropological content of defining tendencies of anti-correlationism and its narrative strategies as a fundamental basis of speculative realism and object-oriented ontology are compared with the concept of narrative ontology and the notion of performative as an anthropological marker of discourse. It has been found that the discursive critique of correlationism is internally contradictory, as it appeals to the thinking and consciousness of the subject and the narrative it creates as a picture of the world. Nowadays, the performative functions as a model of language and speech meaning formation that ontologize the reality of human consciousness, experience and thinking.
Description: Метою дослідження є зʼясування визначальних тенденцій антикореляціонізму та його наративних стратегій як фундаментальної підстави спекулятивного реалізму, а також розгляд однієї з його версій – обʼєктно-орієнтованої онтології у співвідношенні з концепцією наративної онтології та поняттям перформативу як антропологічного маркера дискурсу під кутом зору осмислення проблематики філософської антропології. Автори виходять з парадоксального характеру настанови антикореляціонізму, яка обгрунтовує нереляційну метафізику, водночас постулюючи побудову наративної онтології реальності, яка має ознаки перформативу. Вперше співставлено антропологічний зміст визначальних тенденцій антикореляціонізму та його наративних стратегій як фундаментальної підстави спекулятивного реалізму та обʼєктно-орієнтованої онтології з концепцією наративної онтології та поняттям перформативу як антропологічного маркера дискурсу. Зʼясовано, що дискурсивна критика кореляціонізму внутрішньо суперечлива, оскільки апелює до мислення і свідомості субʼєкта та твореного ним наративу як картини світу. Перформатив наразі функціонує як модель мовного та мовленнєвого смислоутворення які онтологізують реальність людських свідомості, досвіду та мислення. У результаті розгляду виявленого питання можна сформулювати наступні висновки: 1. Кластер антикореляціонізму для сучасної філософії спекулятивного реалізму відіграє роль монолітного орієнтиру та теоретико-ідеологічної основи. Неоднорідна й аморфна група мислителів через настанову антикореляціонізму виходить за межі власне онтології та епістемології до ідеологічного та соціокультурного узагальнення, що істотно впливають на проблемне поле та горизонти сенсу сучасної філософії. 2. Настанова антикореляціонізму виступає як репрезентація неантропоцентричної тенденції в сучасному філософствуванні і пояснюється як специфічний спосіб мислення, що стикається з базовою моделлю раціональності посткласичної науки. 3. Орієнтир антикореляціонізму є формалізованим і перебуває в процесі перекладу, ґрунтується на дискурсивних мовних практиках і створенні нового онтологізованого наративу, що має наявні ознаки перформативності. Перформатив тепер функціонує як модель формування мовного та мовленнєвого значення, що онтологізує реальність людської свідомості, досвіду та мислення. Таким чином, настанови антикореляціонізму, репрезентовані в текстах кластера, функціонують у дискурсі як перформативна програма наративізації, побудови нової картини світу. Парадоксальність цього явища полягає в тому, що адресатом в семіотичному трикутнику є свідомість людини, а його формальним виразом – субʼєкт.
URI: https://er.dduvs.in.ua/handle/123456789/8248
Appears in Collections:Philosophy, Economics and Law Review. - 2021. - Volume 1, no. 2

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
1.pdf456,83 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.