Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.dduvs.in.ua/handle/123456789/8221
Title: History of the death penalty in Ukraine: causes, stages and influence on public awareness
Other Titles: Історія смертної кари в Україні: причини, етапи та вплив на громадську свідомість
Authors: Ostrohliad, O.
Ilyn, L.
Tsymbalista, L.
Острогляд, О.
Ільїн, Л.
Цимбаліста, Л.
Keywords: death penalty
Old Rus State
Polish-Lithuanian era
Cossacks
Ukrainian National and Democratic Revolution
historical culture
historical memory
смертна кара
Давньоруська держава
польсько-литовський період
козацтво
Українська національно-демократична революція
історична культура
історична памʼять
Issue Date: 2021
Publisher: ДДУВС
Citation: Ostrohliad O. History of the death penalty in Ukraine: causes, stages and influence on public awareness / O. Ostrohliad, L. Ilyn, L. Tsymbalista // Philosophy, Economics and Law Review. - 2021. - Volume 1, no. 2. – С. 198-207
Series/Report no.: DOI :10.31733/2786-491X-2021-2-198-207;
Abstract: The purpose of the study is to reveal the historical reasons for the emergence and distribution of death penalty as well as the attitude of Ukrainians to this type of punishment. Particular attention is paid to the attitude of contemporary traditional ideological currents to the death penalty in Ukraine. The research methodology is based on the principles of historicism, continuity and objectivity. The interdisciplinary nature of the study led to the use of a range of general scientific, philosophical and special historical methods, among which we distinguish the following: historical method, comparative method, document analysis, and others. The scientific novelty of the study lies in the social challenges Ukraine is currently facing, based on which we discuss the need to restore the death penalty. The historical retrospective and evolution of the assertion of the death penalty from ancient times to the present day has shown that the death penalty is not traditional. As a rule, its establishment on the territory of Ukraine is associated with the presence of the territory of our country within other states in a particular historical period, as well as subjective and objective conditions for the development of national liberation movements in the early and mid-twentieth century. Although not an inherent punishment for Ukrainians, the death penalty has a significant impact on the public awareness, as well as the processes of state formation. The formal and declarative nature of this type of punishment in the Old Rus state was replaced by active application in the Polish-Lithuanian era. This in turn influenced the adoption of the death penalty for war crimes among the Cossacks. The most ambiguous period in Ukrainian history and the use of the death penalty is the twentieth century, when the amnesty and renunciation of executions proclaimed by the Third Universal of the Central Rada changed to the use of the death penalty for war crimes during the Hetmanate, Directory and Western Ukraine. For Soviet totalitarianism, the death penalty was not so much a method of punishment as an instrument of asserting power. Under conditions of independence, Ukraine has evolved from a country with one of the highest rates of the death penalty to its abolition. In our opinion, the debates in society and politics evidence the poor legal culture and historical memory, which actually need to be corrected, e.g. through scientific research. If we try to define the role of the death penalty in historical retrospect, it was not just the factor of realization of a specific legal or ideological worldview, but also a measure of the spread of democratic and humanistic ideals and values. Attitude to the death penalty is a measure of “maturity of society”. As an object of repressive policy of the Soviet government, Ukrainians should become the main opponents of the death penalty as a punishment for crime in the 21st century, as Ukraine has always sought European standards of humanity and treatment of convicts.
Description: Мета дослідження – розкрити історичні причини виникнення та поширення смертної кари, а також ставлення українців до цього виду покарання. Особливу увагу приділено ставленню сучасних традиційних ідеологічних течій до смертної кари в Україні. Методологія дослідження базується на принципах історизму, наступності та обʼєктивності. Міждисциплінарний характер дослідження зумовив використання цілого ряду загальнонаукових, філософських та спеціально-історичних методів, серед яких виділяємо: історичний метод, порівняльний метод, аналіз документів та ін. Наукова новизна дослідження полягає в суспільних викликах, які стоять перед Україною, виходячи з яких ми обговорюємо необхідність відновлення смертної кари. Історична ретроспектива та еволюція утвердження смертної кари від найдавніших часів до наших днів показали, що смертна кара не є традиційною. Як правило, її встановлення на території України повʼязане з наявністю території нашої країни в складі інших держав у певний історичний період, а також субʼєктивними та обʼєктивними умовами розвитку національно-визвольних рухів на початку та в середині двадцятого століття. Хоча смертна кара не є притаманним українцям покаранням, вона має значний вплив на свідомість суспільства, а також на процеси державотворення. Формальнодекларативний характер цього виду покарань у Давньоруській державі змінився активним застосуванням у польсько-литовський період. Це, в свою чергу, вплинуло на прийняття серед козаків смертної кари за воєнні злочини. Найнеоднозначнішим періодом в історії України та застосування смертної кари є ХХ століття, коли проголошена ІІІ Універсалом Центральної Ради амністія та відмова від розстрілів змінилася на застосування смертної кари за воєнні злочини часів Гетьманщини. Для радянського тоталітаризму смертна кара була не стільки методом покарання, скільки інструментом утвердження влади. За умов незалежності Україна пройшла шлях від країни з одним із найвищих показників смертної кари до її скасування. На нашу думку, суперечки в суспільстві та політиці свідчать про погану правову культуру та історичну памʼять, які насправді потребують виправлення, наприклад, шляхом наукових досліджень. Якщо спробувати визначити роль смертної кари в історичній ретроспективі, то вона була не лише чинником реалізації конкретного правового чи ідеологічного світогляду, а й мірилом поширення демократичних та гуманістичних ідеалів та цінностей. Ставлення до смертної кари є мірилом “зрілості суспільства”. Як обʼєкт репресивної політики радянської влади, українці мають стати головними противниками смертної кари як покарання за злочин у ХХІ столітті, оскільки Україна завжди прагнула до європейських стандартів гуманності та поводження із засудженими.
URI: https://er.dduvs.in.ua/handle/123456789/8221
Appears in Collections:Philosophy, Economics and Law Review. - 2021. - Volume 1, no. 2

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
19.pdf582,39 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.