Abstract:
Голодомор як глибока психотравма, момент світоглядно-культурного зламу внаслідок знищення радянською владою українців фізично, морально, культурно потребує якісного пропрацювання. Це дозволить усвідомити досвід вимушеного безсилля смерті, відмовитися від «синдрому жертви», повернути українську світоглядно-культурну ідентичність, стратегію, майбутнє. Соціологічні опитування 2018 і 2021 років показують готовність більшості українців визнати Голодомор як геноцид українського народу. Тому потрібна системна робота на світоглядно-культурологічному рівні у суспільстві, yf особистісному рівні для нормалізації травмованих настанов і повернення розуміння власної цінності і свого культурного простору, української ідентичності. Політпропаганда СРСР з 1920-х рр. розвивала теорії «боротьби двох культур» («вищої» міської, російської та «нижчої» сільської, української). Культурний простір України за радянської окупації суттєво змінився: українська культурна ідентичність системно знищувалася, насильно замінювалася радянською з домінантою російської мови, культури, марксистсько-ленінського світогляду. Базова світоглядно-психічна настанова на «світ безпечний» замінилася після Голодомору на «світ ворожий, небезпечний». Радянськими репресіями руйнувався образ єдиної української спільноти. Соціальна, культурна ізоляція стає ще одним негативним наслідком Голодомору. Реакцією людей на тоталітарне вбивче насилля стали втрата гідності, навчена безпорадність, слухняність, залежність від позиції та волі домінатора, загроза голоду, що є наслідком постійного
вбивчого страху. Соціально прийнятною формою втечі від «неймовірної важкості, смертельної небезпечності світу» є залежності. Хімічні залежності стали дуже поширеними там, де був Голодомор і тривала радянська влада. Нащадки постраждалих теж підсвідомо і досить поширено вибирають таку форму відмови від життя. Тому зцілення психотравми Голодомору сприятиме й оздоровленню українського суспільства від залежностей як фізичних, так і психічних. Важливо позбутися постравматичної радянсько-російської залежності. Культурологічним елементом цих настанов є відновлення української ідентичності, культурної суб’єктності, стратегії, традиції та простору нашої культури.
Description:
The Holodomor as a deep psychological trauma, the turning point in for national culture and ideology as a result of the destruction of Ukrainians by the Soviet authorities physically, morally, and culturally requires qualitative study. This will allow us to realize and refuse the experience of forced feeling of impotence before death, reject «victim syndrome», return the Ukrainian worldview and cultural identity, strategy, future.
The reaction of the people to the totalitarian murderous violence was the loss of dignity, learned helplessness, obedience, dependence on the position and will of the dominant oppressor, dread before hunger, which is a result of constant murderous fear. Dependenceis are a socially acceptable form of escape from the «incredible severity, mortal danger of the world». Chemical dependencies became very common where the Holodomor and Soviet rule took place. Descendants of the victims also subconsciously and quite often choose this form of rejection of life. Therefore, the healing of the
Holodomor psychological trauma will contribute to the recovery of Ukrainian society from both physical and mental dependencies. It is important to get rid of post-traumatic Soviet-Russian dependence. The culturological elements of these guidelines are the restoration of Ukrainian identity, cultural subjectivity, strategy, tradition and space of our culture.
