Abstract:
Зазначено, що підвищення конкурентоспроможності національних економік та їх бізнес-структур у глобальному вимірі призводить до використання різноманітних офшорних схем, що є вагомим чинником у конкурентній боротьбі. Офшори являють собою складне і суперечливе явище у світовій економіці. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, третина світових активів розташована в офшорних юрисдикціях світу, через які проходить майже половина світової торгівлі. Зазначено, що до низки таких юрисдикцій за останні десятиліття також можна додати і європейські країни з високими податками, які пропонують пільгові податкові режими для іноземних компаній, серед яких є Швейцарія, Люксембург,
Нідерланди тощо. Надано увагу тому, що внаслідок таких дій спостерігається відтік капіталів в офшорні зони, та підривається довіра до урядів неофшорних економік, що великою мірою зменшує можливість фінансування соціально значущих статей видатків бюджету відповідних країн. Основний підхід до розуміння офшоризації частково пояснюється тим, що офшори переважно використовуються з метою ухилення від сплати податків та легалізації доходів, які отримані зокрема й злочинним шляхом. Акцентовано на тому, що такою можливістю користуються великі транснаціональні компанії, які мають представництва в більшості розвинених держав світу та генерують прибуток у цих юрисдикціях, при цьому центри, акумуляції прибутків знаходяться в офшорних юрисдикціях. Зазначено, що одним з індикаторів, який найкраще відображає діяльність транснаціональних корпорацій, є показник прямих іноземних інвестицій. Наведено динаміку змін цього показника протягом семи років. Проаналізовано визначення терміна деофшоризація. Надано основні відмітні ознаки офшорних юрисдикцій в узагальненому вигляді. Зазначаються основні базові елементи та їх групи державної політики у сфері деофшоризації та механізми їх дії. Надано перелік основних мотивів використання офшорів суб’єктами підприємницької та іншої діяльності.
Description:
It is noted that increasing the competitiveness of national economies and their business structures in the global dimension leads to the use of various offshore schemes, which is an important factor in competition. Offshore is a complex and controversial phenomenon in the world economy, while according to the Organization for Economic Co-operation and Development, a third of the world's assets are located in the world's offshore jurisdictions, through which almost half of world trade passes. It is noted that to a number of such jurisdictions in recent decades can also be added European countries with high taxes, which offer preferential tax regimes for foreign companies, including Switzerland, Luxembourg, the Netherlands and others. Attention is drawn to the fact that as a result of such actions is an outflow of capital to offshore areas, and undermines confidence in governments of non-offshore economies, which significantly reduces the ability to finance socially significant items of budget expenditures of the countries concerned. The main approach to understanding offshore is partly explained by the fact that offshore is mainly used to evade taxes and legalize proceeds, including through crime. It is noted that this opportunity is used by large multinational companies, which have offices in most developed countries and generate profits in these jurisdictions, while the centers, the accumulation of profits are in offshore jurisdictions. It is noted that
one of the indicators that best reflects the activities of transnational corporations is the rate of foreign direct investment. The dynamics of changes in this indicator over seven years is shown. The definition of the term deoffshorization has been analyzed. The main distinguishing features of offshore jurisdictions are given in the generalized form. The main basic elements and their groups of state policy in the field of deoffshorization and
mechanisms of their action are indicated. The list of the main motives for the use of offshore by business and other entities is given.
