Служба в поліції в системі державної служби: закордонний досвід окремих демократичних держав

Abstract

Проаналізовано досвід передових демократичних держав, а також деяких держав на пострадянському просторі, які здійснили успішні реформи та вступили до Європейського Союзу, щодо моделей побудови системи державної служби, а також поділу державних службовців на категорії, види та групи. Зазначено, що державну службу класифікують за різними критеріями. Відповідно до поділу за гілками влади виділяють службу в органах законодавчої, виконавчої, судової влади, існує поділ на цивільну, спеціалізовану та мілітаризовану державну службу (до останньої належать поліцейські). Акцентовано, що на специфіку системи державної служби та відповідно на місце служби в поліції впливала низка чинників, а саме: історичний розвиток держави, правова система, форма держави. Відповідно до таких традицій виділяють три групи моделей зарубіжної державної служби: організаційні моделі з поділом на централізовану та децентралізовану, модель за рівнем відкритості з поділом на кар’єрну, посадову або відкриту, англосаксонську та континентальну (з позиції розгляду держав Західної цивілізації). Також окреслено, що через певні традиції у світі терміни «державна служба», «публічна служба», «цивільна служба» трактують по-різному. Розглянуто конкретні приклади поділу на різні категорії державних службовців та місце серед такого поділу у Франції, Німеччині, Угорщині. Особливу увагу приділено законодавству Литовської Республіки, яке регулює питання державної служби та місця служби в поліції в загальній системі. Зазначено, що поліцейські належать до статутних державних службовців, яких стосується спеціальне законодавство, що визначає особливості проходження служби, добору та звільнення зі служби, є своя система звань тощо, й на яких не поширюється дія Закону «Про державну службу» Литовської Республіки.