Abstract:
Зважаючи на актуальність питань, пов’язаних з подальшим удосконаленням аграрного іпотечного кредиту на сучасному етапі розвитку економіки України, проаналізовано ступінь висвітлення історії сільськогосподарського кредиту на українських землях Російської імперії кінця XIX – початку XX ст. в загальноісторичній, економічній та історико-правовій літературі. За результатами аналізу відповідних публікацій представників як вітчизняної, так і зарубіжної історіографії можна стверджувати, що поняття «сільськогосподарський кредит» виходить далеко за рамки традиційних уявлень про банківський іпотечний кредит. Незважаючи на те, що левова частка публікацій вітчизняних дослідників дорадянського періоду присвячена змісту й організаційно-правовим засадам діяльності Державного (Селянського і Дворянського) а також акціонерних банків, без уваги не залишився й невеликий кооперативний кредит (ощадно-позичкові й кредитні товариства), а також меліоративний, земський і кредит на землевпорядкування в період столипінської аграрної реформи. Зважаючи на викладене, є всі підстави зробити висновок про великий інтерес громадськості Російської імперії до проблем сільськогосподарського кредиту в різних його видах і формах. Як вбачається зі змісту статті, історіографія сільськогосподарського кредиту радянського періоду за своїм змістом значно поступається своїм попередникам. Однією з причин того був тоталітарний режим, прямим наслідком якого стала єдність методологічних підходів в оцінці суспільних явищ як минулого, так і сьогодення. Слід також мати на увазі, що внаслідок ліквідації приватної власності на землю в ході громадянської війни потреба в іпотечному кредитуванні зникла, отже тема сільськогосподарського кредиту могла розглядатися в той час лише в контексті класової боротьби. Тільки після розпаду Радянського Союзу і переходу колишніх республік на ринкові відносини, які не можна уявити без приватної власності на засоби виробництва, інтерес до питань організації сільськогосподарського кредиту в нашій країні епохи вільного підприємництва (1861 – 1917 рр.) різко зріс. Як наслідок – поява великої кількості відповідних наукових праць, серед яких чільне місце посідають і праці істориків держави і права України. Водночас узагальнюючої праці, в якій були б розкриті організаційно-правові аспекти всіх видів сільськогосподарського кредиту на українських землях Російської імперії кінця XIX – початку XX ст. ще немає.
Description:
Taking into account the obvious relevance of the issues related to the further improvement of the agrarian mortgage loan at the present stage of development of the Ukrainian economy, the author analyzed the degree of coverage of the history of agricultural credit in the Ukrainian lands of the Russian Empire of the late XIX - early XX centuries in historical, economic and historical legal literature. Analysis of relevant publications of representatives of both domestic and foreign historiography gives every reason to claim that the concept of "agricultural credit" goes far beyond the traditional notions of bank mortgage credit. In spite of the fact that the most share of publications of domestic researchers of the pre-Soviet period is devoted to the content and organizational and legal principles of activity of state (Peasant and Noble) and joint-stock banks, no small cooperative loan (loan and savings) was left without attention. land reclamation, zemstvo and land loan in the period of Stolypin agrarian reform. On this basis, there is every reason to conclude that the Russian public has a great interest in the problems of agricultural credit in its various types and forms.
As can be seen from the content of the article, the historiography of the agricultural loan of the Soviet period in content substantially inferior to its predecessors. One of the reasons for this was the totalitarian regime, the direct consequence of which was the unity of methodological approaches in the assessment of social phenomena, both past and present. It should also be borne in mind that as a result of the elimination of private land ownership during the Civil War, the need for mortgage lending disappeared, so the topic of agricultural credit could be considered at that time only in the context of class struggle. Only after the collapse of the Soviet Union and the transition of the former republics to market relations, which are impossible without private ownership of the means of production, interest in the organization of agricultural credit in our country of the era of free enterprise (1861-1917) sharply increased. As a consequence, the appearance of a considerable array of relevant scientific works, among which the works of historians of the state and law of Ukraine occupy a prominent place. In the place of the generalizing work, in which the organizational and legal aspects of all types of agricultural credit in the Ukrainian lands of the Russian Empire of the late XIX – early XX centuries were analyzed, there is no such work.
