Abstract:
Подано огляд проблем урегулювання міграційних процесів у сучасному мультикультурному світі, проаналізовано найбільш оптимальні механізми інтеграції мігрантів та їхніх нащадків у новому соціокультурному середовищі. Автори дослідили проблемні аспекти правового захисту держави від наслідків нелегальної трудової міграції, а також проаналізували ризики від масової трудової міграції. Акцентовано на важливості об’єднання зусиль країн-донорів та країнреципієнтів для вироблення ефективних засобів урегулювання міграційної політики на міждержавному рівні. Установлено, що для різних країн і регіонів наслідки міграції можуть бути неоднаковими, як для тих, що віддають робочу силу, так і для тих, що її приймають. Охарактеризовано позитивні й негативні наслідки міграції для обох сторін, а також обґрунтовано необхідність використання досі не задіяних ресурсів цивілізаційного реформування, які не зашкодять ні національним економікам і правовим системам, ні особистості й суспільству в цілому.
Description:
The paper presents an overview of the problems of regulation of migration processes in the modern multicultural world, analyzes the most optimal mechanisms of integration of migrants and their descendants in the new socio-cultural environment. The authors examined the problematic aspects of the state's legal protection against the consequences of illegal labor migration, and analyzed the risks of mass labor migration. Emphasis is placed on the importance of combining the efforts of donor and recipient countries to develop effective means of regulating migration policy at the interstate level. It has been established that for different countries and regions, the effects of migration can be different for both those who give labor and those who accept it. The positive and negative effects of migration for both sides are characterized, as well as the necessity to use the still unused civilizational reform resources, which will not harm the national economies and legal systems, nor the individual and society as a whole. As practice shows, a dramatic change in the institutions of socialization can form the basis for the development of religious fundamentalism. At the individual level, the problem of "double" identity, that is, the rooting of its carriers at the same time in traditional and host country cultures, is not solved today solely in the context of an alternative choice between diametrically opposed life strategies. Such identity is gradually becoming the norm as a result of the cultural diffusion of the information society era. The development of modern means of communication forms a transnational space beyond national borders. There is a need for new values of personality, groups, national communities. The very task of culturally synthesizing such communities is a major challenge for both the political elites and society as a whole. Defining the landmarks of national-civilizational identity and the long-term priorities of its preservation and development in new socio-cultural conditions is becoming relevant today not only for Ukraine, which is one of the first donor countries in the world of migrants, but also for the developed countries, which stood at the origins of modern times. European democracy. The problem is whether the European political and cultural tradition can produce effective mechanisms for such a civilizational synthesis
