The scientific article is devoted to the disclosure of the essence of gender policy in the Armed Forces of Ukraine, the analysis of the legal basis of gender equality in the Armed Forces of Ukraine, with the definition of problematic norms of legislation that impose restrictions on women’s rights.
Розкрито сутність гендерної політики у Збройних Силах України, проаналізовавно нормативно-правову основу гендерної рівності у Збройних Силах України. Наголошено, що протягом останніх десятиліть в українському суспільстві відбуваються суттєві зміни в осмисленні та легітимації гендерних відносин. Демократичне суспільство повинно надавати жінкам і чоловікам рівні можливості брати участь в усіх сферах життя, у тому числі, і в
Збройних Силах України, миротворчому процесі. Нині жіноцтво представлене на всіх напрямах встановлення миру та забезпечення врегулювання конфлікту, а саме: у політичному,
волонтерському та власне військовому напрямах. Підкреслено, що правові засади державної політики, спрямованої на досягнення гендерної рівності Збройних Силах України, можуть бути умовно поділені на такі основні складові: конституційно-правові акти, які визначають загальні засади державної політики, спрямованої на утвердження гендерної рівності у суспільстві; міжнародно-правові стандарти гендерної рівності, які закріплені в міжнародних актах, прийнятих на глобальному та регіональному рівнях; спеціальні акти військового законодавства, які безпосередньо регулюють реалізацію гендерної політики у Збройних Силах України. Акцентовано, що Україна взяла низку міжнародних зобов’язань, які повинна виконувати, у тому числі, стосовно забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Відсутність рівних прав щодо вступу на військову службу з’являється вже на етапі вибору освіти. Конституція
та низка законів теоретично гарантують рівний доступ чоловіків та жінок до вищих навчальних установ, що готують офіцерський склад Збройних Сил України, але практика дуже відрізняється
від теорії, оскільки на законодавчому рівні передбачено набір до військових освітніх закладів лише юнаків. Тобто ці підзаконні акти суперечать Конституції та іншим законам України та гендерної політиці держави. Гендерна політика у Збройних Силах України є складовою загальної гендерної політики держави. Одним із основних напрямів впровадження гендерного аспекту у Збройні Сили України є удосконалення законодавства з питань забезпечення рівних прав жінок і чоловіків щодо участі в державному управлінні у сфері воєнної безпеки, забезпечення рівних можливостей на етапі вибору освіти у військових освітніх закладах, під час проходження служби, так і під час перебування у військовому запасі та поєднання професійних і сімейних обов’язків в процесі проходження військової служби.
