Abstract:
У статті проаналізовано національне законодавство у сфері протидії домашньому
насильству за участю дітей. Підкреслено, що органи опіки та піклування є одним із уповноважених
органів, діяльність яких спрямована на запобігання кримінальним правопорушенням, пов’язаним із
домашнім насильством щодо дітей. Розглянуто повноваження органів опіки та піклування у сфері
протидії домашньому насильству за участю дітей. Зроблено висновок про необхідність
міждисциплінарного підходу щодо розробки та впровадження системи заходів, спрямованих на
підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства,
формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки, небайдужого ставлення до
постраждалих від домашнього насильства дітей та дітей-свідків такої події. In the article, the analysis
of legislative acts in the field of preventing and combating domestic violence, including involving children,
is conducted. It is concluded that national legislation regulates a wide range of entities involved in activities
related to preventing and combating domestic violence (specialized authorities in the field of preventing
and combating domestic violence, other bodies and institutions responsible for implementing measures in
the field of preventing and combating domestic violence, general and specialized support services for
victims, Ukrainian citizens, foreigners, and stateless persons legally residing in Ukraine).
It is emphasized that guardianship and custody authorities are one of the authorized bodies whose
activities are aimed at preventing criminal offenses related to domestic violence against children. The article
discusses the powers of guardianship and custody authorities in the field of combating domestic violence
involving children.
Principles on which the activities of guardianship and custody authorities are based, aimed at preventing and combating domestic violence concerning a child and involving a child, are established:
ensuring the safety and fundamental rights and freedoms of the child as victims and child witnesses;
consideration of the disproportionate impact of domestic violence on children and adults, observance of the
principle of ensuring equal rights during the implementation of measures in the field of preventing and
combating domestic violence; confidentiality of information about children who are victims and child
witnesses; taking into account the special needs and interests of children, and more.
A conclusion is made about the need for an interdisciplinary approach to the development and
implementation of a system of measures aimed at increasing public awareness of the forms, causes, and
consequences of domestic violence, forming an intolerant attitude towards violent behavior, and fostering
a caring attitude towards children who are victims and child witnesses of domestic violence.
