Abstract:
У найширшому сенсі мету статті можна позначити як розкриття логіки
співвідношення людяного та ідеологічного за сучасних умов російсько-української війни.
Предметна конкретизація увиразнює дослідницький проєкт взаємовідношень та взаємовпливів
ідентичностей, котрі постають із значень «бути людиною» та «належати до політичної спільноти».
Методологічною основою є феноменологічна настанова щодо безпосереднього вивчення людини,
що у цьому дослідженні конкретизується як системний аналіз ціннісно-смислової та політичноідеологічної складових. Це дало змогу конкретизувати розуміння війни росіянами та якість їхньої
відповідальності за неї. Висновуючи про важливість постійної аналітики взаємовідношень згаданих
сфер, наголошується на необхідності втілення комплексних заходів щодо інституціоналізації
гуманітарної безпеки в Україні на різних рівнях. Висновком є теза про те, що на кшталт воєнної
інтервенції ідеологічні конструкти, що зароджують ненависть до іншої ідентичності, не вступають
у дію спонтанно, а готуються довгий час і що їх варварська реалізація означає також слабкість
превентивних дій суперників. Ключові положення статті напрацьовано в постійній дискусії та
науковому діалозі авторів. In the broadest sense, the
purpose of the article can be defined as revealing the logic of the relationship between the human and the
ideological in the current conditions of the Russian-Ukrainian war. The subject specificity emphasizes the
research project of relationships and mutual influences of identities that emerge from the meanings of «being
human” and «belonging to a political community”. The methodological basis is the phenomenological
guideline for the direct study of a person, which in this study is specified as a systematic analysis of the
experience of the value-semantic and political-ideological weight. This made it possible to specify the
Russians' understanding of the war and the quality of their responsibility for it.
Concluding that it is important to constantly analyze the relationship between these spheres, the authors
emphasize the need to implement comprehensive measures to institutionalize human security in Ukraine at
various levels. The conclusion is that, just like military intervention, ideological constructs that engender
hatred of another identity do not come into play spontaneously but are prepared for a long time, and that their
barbaric implementation also means that preventive actions of rivals are weak. The key provisions of the article
were developed in an ongoing discussion and scientific dialog between the authors.
