Abstract:
У статті розглянуто тенденції еволюції та розвиток гендерної політики у мусульманських
країнах Західної Азії – Ірак, Ісламська Республіка Іран, Королівство Саудівська Аравія, Кувейт,
Об’єднані Арабські Емірати, Оман, Туреччина, Республіка Азербайджан. Проаналізовано
Конституції зазначених країн з огляду на статті, що захищають питання рівності прав жінок та
чоловіків, а також відповідне законодавство щодо гендерних квот представництва жінок в
парламенті та органах влади, змін у доступі до освіті та робочих місць, в окремих країнах
законодавство закріплює можливість жінок діяти самостійно (без супроводу чоловіка, батька, брата)
в суспільному та повсякденному житті. Зроблено висновок, що законодавчі ініціативи у більшості
країн досліджуваного регіону мають декларативний характер та реалізуються опосередковано.
Причинами такого гендерного дисбалансу вважаємо непослідовну державну політику з боку
керівництва країн, а також догматизм та сталість звичаєвого права та особливостей культурно-релігійних традицій, які базуються на патріархальному дискурсі. Водночас визначено, що позитивні
зміни у забезпеченні прав жінок прослідковано у сфері освіти, у діяльності неурядових
правозахисних організацій та забезпеченні права жінки на працю. The article examines trends in the evolution and development of gender policy in the
Muslim countries of Western Asia – Iraq, the Islamic Republic of Iran, the Kingdom of Saudi Arabia,
Kuwait, the United Arab Emirates, Oman, Turkey, and the Republic of Azerbaijan. The Constitutions of
the specified countries were analyzed in view of the articles that protect the issue of equality of rights of
women and men, as well as the relevant legislation regarding gender quotas for the representation of women
in parliament and government bodies, changes in access to education and jobs, in some countries the
legislation enshrines the ability of women to act independently (without the accompaniment of a husband,
father, brother) in social and everyday life. It was concluded that legislative initiatives in most countries of
the studied region have a declarative nature and are implemented indirectly.
We consider the reasons for such gender imbalance to be inconsistent state policy on the part of
the country's leadership, as well as dogmatism and stability of customary law and the peculiarities of
cultural and religious traditions, which are based on patriarchal discourse. It was determined that significant
positive changes in the provision of women's rights were observed in the field of education, in the activities
of non-governmental human rights organizations and in the provision of women's right to work. In view of
the above, it has been proven that Azerbaijan and Turkey are recognized as more secular countries in terms
of gender equality, other countries of the region have a lower indicator of the gender equality index, but
compared to the global indicators, the countries of the entire region have significantly lower indicators of
ensuring and implementing gender parity.
In general, female and male leadership, issues of gender equality and stereotyping in the countries
of West Asia depend on cultural and religious characteristics and have a serious impact on the norms of
social relations, as well as on the position of women in the structure of public life. Over the past decade, a
number of countries in the West Asian region have taken practical steps to ensure the equality of women
and men.
