Abstract:
Розглянуто питання особливостей моделі телерадіомовлення в Україні. Пропонується власне
визначення зазначеної моделі, як узагальненої уяви про типову структуру організації та
функціонування телебачення та радіо в нашій державі, що характеризується відповідними
системою, структурою, динамікою та контролем з боку держави, а також метою своєї діяльності –
повного та своєчасного задоволення суспільних потреб у сфері надання інформаційних послуг
новинного, освітньо-пізнавального, виховного, мистецько-культурного, спортивного та
розважального характеру.
Наголошується, що для теперішньої України найбільше підходить модель
телерадіомовлення, що за своїми ключовими характеристиками схожа з відповідною конструкцією
Франції. Основними аргументами на користь цієї пропозиції виступають: висока питома вага
суспільного мовника у структурі масмедіа цієї країни, що підтверджує належну якість та
популярність його інформаційного контенту серед французьких громадян; негативний досвід
домінування донедавна в Україні приватних телеканалів та радіостанцій, функціонування яких
переважно гальмувало втілення державної інформаційної політики, надавало пріоритет реалізації
бізнесових та політичних інтересів їх власників – представників великого бізнесу (олігархів);
об’єктивна необхідність у тривалому перехідному періоді післявоєнної роботи вітчизняного
телерадіомовлення, яке краще здійснювати без переваги приватних складових у відповідній моделі.
Констатується, що для реалізації завдань і функцій, досягнення високих стандартів роботи
медіа, що запровадженні у розвинутих демократичних країнах, необхідно зважати на ті особливості,
які характеризують модель телерадіомовлення в Україні, серед яких головними є: робота в умовах
особливого періоду, що настав з 24 лютого 2022 після розширеної збройної агресії рф, що
характеризується наявністю окремих елементів воєнної цензури та згортанням роботи значної
частини приватних телеканалів і радіостанцій; домінування у теле- та радіо ефірах інформаційної
політики держави контрзаходів інформаційній війні, що здійснюється країною-агресором;
пріоритетність новинної складової в інформаційному контенті під час війни, що має бути підсилена
патріотично-виховними та інтеграційно-об’єднуючими компонентами впливу на українських
громадян; готовність у післявоєнний час до здійснення реформування усього українського
інформаційного простору в цілому та його невід’ємної складової – моделі телерадіомовлення
зокрема, з обов’язковим усуненням причин допущення помилок у довоєнній інформаційній
політиці. The article deals with an actual problem – the peculiarities of the television and radio broadcasting
model in Ukraine. Issues of the history of the formation of radio and television in our country, as well as
individual issues of legislative regulation of this sphere, were considered. The structural features of the
mentioned model are noted, and an own version of its definition is proposed. The relevant structure of the
organization and functioning of French broadcasting was analyzed and the possibility of taking into account
the experience of this country in the domestic media sphere was emphasized. A list of the main features of
the broadcasting model in Ukraine is provided.
It is concluded that in order to implement the tasks and functions, to achieve high standards of
media work introduced in developed democratic countries, it is necessary to take into account those features
that characterize the model of television and radio broadcasting in Ukraine, among which the main ones
are: work in the conditions of a special period that began with February 24, 2022 after the extended armed
aggression of the russian federation, characterized by the presence of certain elements of military censorship and the curtailment of the work of a large part of private TV channels and radio stations; the dominance of
the state’s information policy on countermeasures to the information war carried out by the aggressor
country in the TV and radio broadcasts; the priority of the news component in the information content
during the war, which should be strengthened by patriotic-educational and integration-unifying components
of influence on Ukrainian citizens; readiness in the post-war period to carry out the reform of the entire
Ukrainian information space in general and its integral component – the television and radio broadcasting
model in particular, with the mandatory elimination of the reasons for making mistakes in the pre-war
information policy.
