Abstract:
У статті шляхом
аналізу наукових публікацій та чинного законодавства надано авторське визначення терміна
«профілактика домашнього насильства». Це дії державних та громадських інституцій, спрямовані
на недопущення вчинення домашнього насильства та на підвищення рівня обізнаності суспільства
щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до
насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих
осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі
та обов’язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.
Досліджено питання нормативного врегулювання профілактики домашнього насильства в
Україні. Наголошено на тому, що на сьогодні законодавець ретельно прописав усі необхідні
інструменти протидії домашнього насильства. При цьому на перший план виходить питання
профілактичної діяльності в досліджуваній проблематиці. Розглянуто суб’єктів у сфері протидії
домашньому насильству. Це уповноважені державою суб’єкти профілактики адміністративних
правопорушень, які реалізовують профілактичну діяльність у зазначеній сфері за допомогою таких
методів, як примус, заохочення та переконання.
Наголошено на актуальності проблематики профілактики домашнього насильства. Адже
маючи усі можливі інструменти щодо запобігання та протидії цьому вкрай негативному явищу, ще
й досі серед населення побутує думка стосовно того, що домашнє насильство є нормою, а звертатися потерпілим від домашнього насильства по допомогоу, як правило, соромно та ніяково.
Зроблено висновок, що наступним кроком держави у напрямку протидії та запобіганню
домашньому насильству має бути створення нормативно закріпленого комплексу профілактичних
заходів у зазначеній сфері, за допомогою якого, послідовно, силами державних та громадських
інституцій проблема домашнього насильства в Україні стане не такою поширеною. The article provides an author’s definition of the term "domestic violence prevention" by analyzing
scientific publications and current legislation. Namely, the actions of state and public institutions aimed at
preventing domestic violence and at increasing the level of public awareness of the forms, causes, and
consequences of domestic violence, the formation of an intolerant attitude towards violent behavior in
private relationships, an indifferent attitude towards the victims, first of all towards the victim’s children,
eradicating discriminatory ideas about the social roles and responsibilities of women and men, as well as
any customs and traditions based on them.
In this article, the authors investigate the normative regulation of domestic violence prevention in
Ukraine. Attention is drawn to the fact that today the legislator has carefully prescribed all the necessary
tools for combating domestic violence in the law and by-laws. At the same time, today, according to the
authors, the issue of preventive activities in the researched problems comes to the fore.
Research subjects in the field of combating domestic violence, it is emphasized that the designated
state-authorized subjects of prevention of administrative offenses implement preventive activities in the
specified field using such methods as coercion, encouragement, and persuasion.
It was emphasized that the issue of prevention of domestic violence is timely, because despite
having all possible tools for preventing and countering this extremely negative phenomenon, there is still
an opinion among the population that domestic violence is the norm, and victims of domestic violence
usually seek help ashamed and embarrassed.
It was concluded that the next step of the state in the direction of combating and preventing domestic
violence should be the creation of a normatively established complex of preventive measures in the
specified area. With the help of which, consistently, by the forces of state and public institutions, the
problem of domestic violence in Ukraine will become less global and more widespread.
