Abstract:
В нашій державі всі ми чули про забезпечення гендерної рівності щодо чоловіків та жінок під час
виконання свої професійних обов’язків у будь якій сфері діяльності, в тому числі і в органах Національної
поліції.
Але не будемо приховувати того факту, що жінки, бажаючи займатися діяльністю, яка соціумом
історично віднесена до так званих «чоловічих» професій, підсвідомо змушені до того, що самі ж повинні, ну
щось на зразок типу «працювати під прикриттям», та, ні в якому разі, не натякати на свої
психофізіологічних особливості як жінки.
Зокрема, в органах Національної поліції України діяльність жінок-поліцейських, в рамках гендерної
рівності, мають такі проблемні питання:
– проблеми, які виникають при поєднанні служби і домашніх обов‘язків;
– протиріччя між інтересами державної служби та материнством;
– суперечливість впливу психофізіологічних особливостей жінок на якість виконання професійних
обов‘язків (більш високий рівень емоційності; розвиненість емпатії; рівень виконавчої дисципліни;
схильність до професійних стресів; залежність від шкідливих звичок; рівень агресивності);
– наявність проблеми сексуальних домагань на робочому місці та адаптації до умов роботи;
– недосконалість у сфері соціальної та правової захищеності жінок.
