Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.dduvs.in.ua/handle/123456789/9124| Назва: | Кримінальне провадження в умовах надзвичайних правових режимів: аксіологічні питання |
| Інші назви: | Сriminal proceedings in conditions of extraordinary legal regimes: axiological issues |
| Автори: | Тетерятник, Г. Teteriatnyk, H. |
| Бібліографічний опис: | Тетерятник Г. Кримінальне провадження в умовах надзвичайних правових режимів: аксіологічні питання / Г. Тетерятник // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2021. – Спец. вип. № 2 (115). – С. 284-291 |
| Дата публікації: | 2021 |
| Видавництво: | ДДУВС |
| Ключові слова: | аксіологія надзвичайні правові режими права та свободи людини приватні та публічні інтереси кримінальне провадження axiology emergency legal regimes value human rights and freedoms private and public interest criminal proceedings |
| Серія/номер: | DOI: 10.31733/2078-3566-2021-6-284-291; |
| Короткий огляд (реферат): | У статті аргументовано, що аксіологія правових режимів у концепції об’єкт-суб’єктного розуміння визначає таке співвідношення: суб’єктом (ініціатором цінності) є суб’єкт права (деформалізовано сам носій цих прав і законних інтересів, формалізовано – суб’єкт права, наділений повноваженнями щодо їх легалізації у правовому полі), а об’єктом (носієм цінності) – права та інтереси суб’єктів права. Держава нормативно здійснює об’єктивацію такої цінності, забезпечуючи умови для її формування та охорони, захисту. Аксіологічна сутність надзвичайних правових режимів полягає у тому, що вони, хоча і містять у своєму механізмі засоби, способи і специфічні методи правового регулювання, які є більш правообмежуючими, порівняно з ординарними правовими режимами, передбачають розширення повноважень державних органів, однак їх мета полягає у нормалізації умов для реалізації законних прав і інтересів особи, створенні відповідних для характеру та рівня надзвичайної ситуації гарантій їх охорони, захисту та відновлення. |
| Опис: | Based on the interdisciplinary study of the category «value», the concepts of the origin and development of the state and law, the place of man in society and the state, the subject-object concept of perception of values is chosen. It is argued that the axiology of legal regimes in the concept of objectsubject understanding determines the following relationship: the subject (initiator of value) is the subject of law (deformed bearer of these rights and legitimate interests, formalized – the subject of law, endowed powers to legalize them in the legal field), and the object (bearer of value) – the rights and interests of legal entities. The state normatively carries out objectification of such value, providing conditions for its formation and protection, protection. The derogation is not absolute, and may be made only on the grounds, in the terms and conditions, within the limits clearly defined by international law. Axiology of legal regimes in the concept of object-subject understanding defines the following relationship: the subject (initiator of value) is the subject of law legalization in the legal field), and the object (bearer of value) – the rights and interests of legal entities. The state regulates the objectification of such value, providing conditions for its formation and protection, protection. Analysis of fundamental international and domestic regulations in the field of human rights: CPT, ICCPR, Syracuse Principles, a number of ECtHR decisions («Ireland v. The United Kingdom», «Aksoy v. Turkey», «Brannigan and McBride v. The United Kingdom», and others v. the United Kingdom, Lawless v. Ireland, etc.), the Constitution of Ukraine, laws, etc., which provided the basis for the conclusions that: 1) fundamental human freedoms; 2) in emergencies (war or other public danger threatening the life of the nation) the state may in a certain KZPL, ICCPR derogate from obligations (derogation) on certain principles within the limits required by the severity of the situation with official notification of the reasons, list measures, definition of temporal and spatial boundaries; 3) the derogation is not absolute: for such cases the appropriate mechanism, limits, purpose and safeguards are defined, and certain rights and freedoms of the person are not subject to such restriction at all; 4) in case of withdrawal of the state from obligations in the prescribed manner, the person has guaranteed rights to appeal, including to the ECtHR; 5) in considering such complaints, the ECtHR proceeds from the presumption of inviolability of human rights and fundamental freedoms, checking proportionality and other principles of derogation. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.dduvs.in.ua/handle/123456789/9124 |
| Розташовується у зібраннях: | Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2021. - Спеціальний випуск № 2 (115). До 30-річчя Незалежності України та 25-річчя Конституції України |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| 40.pdf | 906,19 kB | Adobe PDF |  Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.