Короткий опис(реферат):
Розглянуто наявні в сучасній правничій науці підходи до визначення елементного складу
структури механізму охорони прав людини. На основі аналізу суджень правників про цей
механізм запропоновано теоретичну модель структури досліджуваного явища державно-правової
дійсності, що вміщує такі компоненти: суб‟єктно-ідеологічний (суб‟єкти правоохорони в єдності з
їх правосвідомістю та правовою культурою), інструментально-функціональний (становить
сукупність юридичних засобів, що реалізуються в правоохоронній і правозахисній діяльності та у
межах правоохоронних і правозахисних відносин відповідно) та комунікативний, що являє собою
необхідну сукупність зв‟язків між елементами механізму охорони прав людини.
Суть розробки, основні результати:
The judgments of lawyers on the mechanism of human rights protection are
considered. The analysis of the existing approaches in modern legal science to determining the structure
of the mechanism of human rights protection showed an insufficiently complete description of its
elemental composition.
The chosen theoretical tools, consisting of worldview dialectical and anthropological approaches,
structural-functional method and other methods of cognition, allowed to clarify the internal structure of
the mechanism of human rights protection, as well as the functional purpose of each of its constituent
elements.
A theoretical model of the structure of the studied phenomenon of state and legal reality is
proposed. The first component is defined as subject-ideological, which includes subjects of law
enforcement (judicial and law enforcement agencies and human rights institutions) in conjunction with
the inherent in these subjects of professional legal consciousness and legal culture.
The second is the instrumental-functional component, which includes legal means aimed at
preventing violations of human rights and freedoms; cessation of illegal behavior; restoration of the
violated right and bringing the perpetrators to justice, as well as measures to ensure the proceedings in
cases of administrative offenses and prevent the avoidance of criminal liability. Logically, this component
also includes law enforcement and human rights activities and law enforcement and human rights
relations, respectively, in the process and within which these remedies are implemented.
The third component of the human rights mechanism is communicative, which includes structural
links that ensure its integrity and unity, as well as functional links that ensure its effectiveness.
