Abstract:
The European integration policy of Ukraine oblige representatives of its authority to take into account international experience in the field of euthanasia legalization, its spread and to prepare a solution regarding this issue. At the same time, the complexity of this issue is manifested in the fact that today, there is no unified approach to the terminology understanding within the specified topic by the Ukrainian and foreign scientists, as well as the public. In turn, this leads to an inadequate reflection of the reality in the said society and causes a certain fear in front of it. Therefore, the purpose of this article is to provide a brief overview of general philosophical and medical-legal conceptual developments to conduct further theoretical research on the topic, and also relevant law-making and educational activities. To achieve this goal, a sociological survey was conducted among the physicians – listeners of the Kyiv Institute of Physician Improvement, that formed an empirical basis for research in this area. The scientific and theoretical basis is the works of domestic and foreign scientists in the fields of medicine, criminal law, medical law, psychology, sociology, philosophy and the like.
Description:
Євроінтеграційний політичний курс України зобовʼязує представників її влади враховувати міжнародний досвід у сфері поширення легалізації евтаназії і готуватися до практичного вирішення цього питання. При цьому, складність даного питання проявляється в тому, що на сьогоднішній день відсутній єдиний підхід до розуміння як українськими, так і зарубіжними вченими, а також громадськістю термінології, що вживається в межах зазначеної теми. У свою чергу, це призводить до неадекватного відображення дійсності, повʼязаної з питаннями евтаназії і, як наслідок, обумовлює певний страх суспільства перед нею. Отже, метою даної статті є короткий огляд напрацювань загального філософського і медико-юридичного понятійного апарату для проведення подальших теоретичних досліджень, а також здійснення відповідної правотворчої і просвітницької діяльності. Для досягнення поставленої мети було проведено соціологічне опитування серед лікарів – слухачів Національного університету охорони здоровʼя імені П. Л. Шупика, що сформувало емпіричну базу дослідження у зазначеній сфері. Науково-теоретичним підґрунтям стали праці вітчизняних і зарубіжних вчених в галузі медицини, кримінального права, медичного права, психології, соціології, філософії тощо.
