Короткий опис(реферат):
Дослідження, виконані в цій статті, визначають поняття та особливості наставництва в Національній поліції України на основі відмежування цього явища від суміжних понять. Для того щоб реалізувати поставлену мету, автор окреслює коло визначень, суміжних наставництву в Національній поліції. В роботі проаналізовано: наставництво, тренінг, коучинг, консалтинг, менторство, супервізія. Також наголошено на необхідності адаптування наставництва в системі Національної поліції України до сучасних реалій українського суспільства та модернізування до європейських стандартів. Прикладом спроби реалізації цієї моделі є запровадження у службі патрульної поліції України з 2019 року інституту менторів. Менторство в патрульній поліції є першим кроком на шляху до подолання нагальних проблем з молодим потенціалом особового складу. У подальшому запропоновано визначити нормативно-правову основу реалізації цього та подібних інститутів в діяльності поліції. Наголошено на обов‘язковому використанні тренінгів у процесі професійного навчання поліцейських: первинної професійної підготовки; підготовки у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання; післядипломної освіти; службової підготовки. Але ключовою відмінністю тренінгу від наставництва є набуття знань у штучно створених умовах або в реальних життєвих ситуаціях під час виконання поліцейськими службових завдань. У роботі акцентовано на недоречності застосування консалтингу в діяльності Національної поліції, оскільки поліцейський не має змоги не виконувати надані йому рекомендації, приписи, накази тощо.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of writing this scientific article is to determine the features of mentoring in the National Police of Ukraine on the basis of distinguishing this concept from related concepts. In order to achieve this goal, the author defines a range of concepts related to mentoring in the National Police, which will analyze in the work: training, coaching, consulting, mentoring, supervision. The paper emphasizes the need to adapt mentoring in the National Police of Ukraine to the modern realities of Ukrainian society and to modernize it to European standards. An example of an attempt to implement this thesis is the introduction of the institute of mentors in the patrol police of Ukraine in 2019. Mentoring in the patrol police is the first step towards overcoming urgent problems with the young potential of the police. In the future, it is proposed to determine the legal basis for the
implementation of this and similar institutions in the police. According to the author, the method of supervision can be introduced into the internal activities of the National Police of Ukraine after careful preparation and definition of the main methodological goals, objectives and methods of application. However, the institution of supervision is not identical to mentoring, as it has a number of differences: their subjects and objects, as well as the relationship between them. Emphasis is placed on the mandatory use of training in the process of professional training of police officers: initial training; training in higher educational institutions with specific learning conditions; postgraduate education; job training. But the key difference between training and mentoring is the acquisition of knowledge in artificially created conditions or in real life situations during the performance of police duties. The author considers coaching a necessary element for mentoring in the National Police of Ukraine. The mentor should not indicate the algorithm of actions for the police officer, not solve work tasks by his own example, but give the police officer the opportunity to make decisions independently, perform actions under the strict supervision of the mentor with prior and subsequent analysis of the work situation. The paper focuses on the inappropriateness of the use of consulting in the activities of the National Police of Ukraine, as the police officer has no opportunity not to follow the recommendations, instructions, orders, etc.
