Короткий опис(реферат):
Виявлено, що однією з основних причин підвищення кількості випадків домашнього насильства є замовчування проблеми жертвою внаслідок відчуття незахищеності з боку держави та закону. Наголошено на рівні захищеності та його забезпеченні для осіб, що страждають від проявів домашнього насильства в Україні. Досліджено останні проєкти, які планується впровадити в законодавство України для попередження та зменшення випадків домашнього насильства. Розкрито актуальність надання допомоги постраждалим від агресії кривдника у вигляді відлучення жертви від порушника. Проаналізовано сучасні проблемні питання щодо влаштування потерпілих від проявів домашнього насильства до тимчасового місця їх перебування, а саме до притулків або шелтерів. Наголошено, що в Україні поки що недостатньо розвинена база відповідних притулків або шелтерів, в тому числі для жінок із дітьми. Наведено статистику звернень щодо домашнього насильства під час дії карантинних обмежень. Виявлено, що кількість проявів домашнього насильства в період карантинних обмежень внаслідок пандемії коронавірусу значно зросла, причому не тільки в Україні, а й в інших, навіть високорозвинених країнах. Наголошено на тому, що зазвичай жертва фізично вчасно не може повідомити органам поліції про насильство, що відбулося чи відбувається стосовно неї. Розглянуто превентивні заходи щодо зменшення порушень щодо випадків домашнього насильства. Проаналізовано статистику та досвід інших країн щодо притягнення зловмисника, який вчинив домашнє насильство. Наголошено на необхідності збільшення кількості притулків та шелтерів для осіб, які постраждали від проявів домашнього насильства. Запропоновано створення обов’язкових державних шелтерів, куди може потрапити особа в екстреній ситуації. Визначено, що домашнє насильство є окремою, самостійною гілкою у структурі правопорушень, тому має розглядатись окремим, конкретно спрямованим підрозділом Національної Поліції. Автор наполягає на посиленні відповідальності на законодавчому рівні за вчинення домашнього насильства шляхом внесення відповідних змін та доповнень до чинних законів України.
Суть розробки, основні результати:
It was revealed that one of the main reasons for the increase in the number of cases of domestic violence is the silence of the problem by the victim due to the feeling of insecurity by the state and the law. Attention is focused on the level of security and its provision for persons suffering from manifestations of domestic violence in Ukraine. Investigated the latest projects that are planned to be introduced into the legislation of Ukraine to prevent and reduce cases of domestic violence. Revealed the relevance of assistance to victims of aggression of the offender in the form of separation of the victim from the offender. Analyzed the current problematic issues on the placement of victims of domestic violence in the temporary place of their stay, namely in shelters. It is noted that in Ukraine the base of appropriate shelters, including for women with children, is not developed enough yet. Given the statistics of complaints about domestic violence during quarantine. It was found that the number of domestic violence during the quarantine period due to the coronavirus pandemic has increased significantly, not only in Ukraine but also in other, even highly developed countries. It was noted that usually the victim is physically unable to inform the police on time about the violence that has occurred or is occurring in relation to her. Preventive measures to reduce violations in cases of domestic violence are considered. Analyzed the statistics and experience of other countries with regard to attracting an attacker who has committed domestic violence. Noted the need to increase the number of shelters for persons affected by domestic violence. Proposed the creation of compulsory state shelters , where a person can get in an emergency situation. It was determined that domestic violence is a separate, independent branch in the structure of offenses, therefore, it should be considered a separate, specifically directed unit of the National Police. The author insists on strengthening the responsibility at the legislative level for committing domestic violence by making appropriate changes and additions to the existing laws of Ukraine.
