Features of obtaining information from victims, witnesses and suspects in the investigation of crimes committed in tourist industry

Abstract

Стаття присвячена висвітленню проблемних питань та труднощів як процесуального, так і організаційно-тактичного характеру, що виникають під час підготовки та проведення допиту різної категорії осіб при розслідуванні злочинів у сфері туристичної діяльності. Надано рекомендації щодо найбільш ефективної організації і тактики проведення допиту у провадженнях даної категорії. Розслідування злочинів у сфері туристичної діяльності відрізняється певною специфікою, обумовленою обставинами та механізмом вчинення цього злочину. Серед усіх учасників потерпілі більш за всіх зацікавлені у встановленні об’єктивної істини і притягненні винних до кримінальної відповідальності, що є цілком логічним. Проте іноді особи, які вважають себе потерпілими, можуть приховувати деякі факти, що ставлять під сумнів сумлінність їх дій. Такі ситуації мають місце при оформленні віз, страховок, коли потерпілі навмисно імітують страховий випадок з метою отримання страхових виплат. При розслідуванні злочинів у сфері туризму як свідки можуть бути допитані: представники консульських установ; працівники туристичного агентства; працівники страхової компанії; працівники банківських установ; обслуговуючий персонал готельно-ресторанного підприємства; перевізники; бухгалтери, касири, які працюють на підприємствах ресторанно-готельного обслуговування та у туристичних агентствах; інші категорії свідків, які володіють інформацією, що має значення для справи та ін. Можуть становити інтерес особи, які працювали на туристичному підприємстві, але згодом звільнилися. Найсуттєвішою проблемою є брак часу для повноцінної підготовки до допиту, із вивченням законодавства у сфері туристичної діяльності, врахуванням всіх обставин, які підлягатимуть встановленню та складанням плану допиту.