Короткий опис(реферат):
Висвітлено деякі аспекти розслідування групового порушення громадського порядку. Розглядаються організаційно-підготовчі заходи до проведення допиту для більш швидкого та ефективного їх розслідування. Зазначено, що допит є досить характерною процесуальною дією при розслідуванні злочинів проти громадського порядку. Адже в зазначених випадках майже завжди наявна певна кількість свідків та потерпілих. Так і групове порушення громадського порядку характеризується великою кількістю його учасників. В той же час, ефективне проведення допиту надає змогу в подальшому кваліфікувати діяння відповідно до Кримінального кодексу України. Оскільки поряд з зазначеним складом кримінального правопорушення постійно поруч вчинення масових заворушень та групового хуліганства.
Автор підтримує позицію, що допит являє собою регламентований кримінально=процесуальними нормами інформаційно-психологічний процес спілкування осіб, які беруть у ньому участь, спрямований на отримання інформації про відомі допитуваному факти, що мають значення для встановлення істини у справі. Визначено, що найбільш поширеними організаційно-підготовчі заходи до проведення допиту при розслідуванні досліджуваної категорії правопорушень є такі: визначення предмета допиту та сформованої слідчої ситуації; визначення кола осіб, які підлягають допиту; визначення місця проведення допиту; визначення часу проведення допиту; визначення послідовності проведення допитів. Наголошено на тому, що в провадженнях стосовно групового порушення громадського порядку можуть бути свідками наступні категорії осіб: особи, яким стала відома інформація щодо підготовки та вчинення даного кримінального правопорушення; особи, які безпосередньо сприймали факт учинення групового порушення громадського порядку; працівники правоохоронних органів або інші особи, які затримали злочинця або вживали заходів щодо його встановлення та затримання. Зазначається, що прагнення свідків надати слідчому правдиві й якомога більш повні показання ще не надає останньому підстав оцінювати показання як достовірні.
Суть розробки, основні результати:
The article deals with some aspects of the investigation of a group violation of public order. Organizational and preparatory measures for the interrogation have been considered for a faster and more effective investigation. The author has noted that the interrogation is a very typical procedural action in the investigation of crimes against public order. It has been determined that the most common organizational and preparatory measures for interrogation in the investigation of the investigated category of offenses are as follows: determination of
the subject of interrogation and the current investigative situation; determination of the circle of persons subject to interrogation; determining the place, the time and the sequence of interrogations.
