Публічне управління інтернаціоналізацією вищої освіти в Україні: від глобального до національного вимірів

Abstract

У статті розкриті особливості розвитку інтернаціоналізації вищої освіти в Україні у глобальному та національному вимірах, обґрунтовано необхідність формування інституційного середовища розвитку інтернаціоналізації вищої освіти в Україні, вироблення та реалізації національної та університетських стратегій інтернаціоналізації з розмежуванням відповідальності держави та університетів. Виокремлені головні напрями та форми публічного управління інтернаціоналізацією вищої освіти, що мають забезпечити реалізацію міжнародного співробітництва: створення стратегічних освітніх і наукових альянсів; реалізація проектів, що забезпечують впровадження міжнародних освітніх стандартів та гармонізація систем вищої освіти, інтеграція навчальних планів, курсів; реалізація програм, спрямованих на розвиток академічної мобільності студентів, викладачів, дослідників; забезпечення можливостей здобуття вищої освіти іноземними студентами; формування позитивного іміджу університетів в Україні та за кордоном тощо. Підкреслюється, що концентрація таланту (інтернаціоналізація), потужне фінансування та ефективне управління наступально утверджуються як основні фактори успіху університетів світового класу, які разом з окремими напрямами інтернаціоналізації (забезпечення підвищення якості освітньої та дослідницької діяльності, підготовки студентів до життя і роботи в міжкультурному та глобальному світі, підвищення міжнародної репутації, надання послуг суспільству, залученості до розвитку спільнот) можуть бути імплементовані в Україні як матриця для розроблення моделі оцінювання вищої освіти. Як наслідок, обґрунтовується необхідність активно розробляти закладам вищої освіти університетські стратегії інтернаціоналізації своєї діяльності, впровадження яких забезпечить доступ до глобальних джерел передових знань, продукування міжкультурних вмінь та навичок, зміцнення стану та рейтингу закладів вищої освіти. На підставі результатів моніторингових досліджень доводиться важливість причинно-наслідкових зв’язків під час формування механізмів публічного управління інтернаціоналізацією вищої освіти України, необхідність удосконалення державної політики щодо інноваційного розвитку вищої освіти з урахуванням можливостей, намірів та бажань її здобувачів.