Короткий опис(реферат):
Розкрито зміст інституту представництва в цивільно-правовій доктрині та доктрині цивільного процесу. Методологічну основу дослідження складали такі методи, як: формально-логічний, системний аналіз, діалектичний та герменевтичний. Визначено коло осіб, які можуть бути представниками в цивільному процесі. Виконано системний аналіз положень Цивільного процесуального кодексу України на предмет особливості здійснення представництва фізичних осіб у цивільному процесі. Досліджено проблеми обмеження кола осіб, що можуть бути представниками в цивільному процесі. Виконано аналіз процесуальної правоздатності та її підтвердження різними особами, що можуть здійснювати представництво в цивільному процесі. За результатами дослідження встановлено, що сучасний Цивільний процесуальний кодекс України не визначає сутності відносин між представниками та особами, інтереси яких вони реалізують. Вплив на мейнстрім та правове регулювання пов’язаний переважно з правосуб’єктністю представників, їх процесуальним статусом. Практичне значення зроблених висновків було спрямоване, насамперед, на теоретико-методологічну площину для продовження реформи інституту представництва в цивільному процесі.
Суть розробки, основні результати:
The thesis was devoted to the research of the peculiarities of representation in the civil process. The main objective of this thesis is the determination of the peculiarities of legal adjusting for the representation in the civil process. Methodological basis of the thesis consisted of such methods as: formal-logical, system analysis, dialectical and hermeneutical. The relevance of this thesis is evidenced in particular by there that was disclosed such facts as: the content of the institute of representation in civil law and civil process doctrine; the circle of persons who can be representatives in civil procedure. It was made a systematic analysis of the provisions of the Civil Procedure Code of Ukraine on the subject of the implementation of the representation of individuals in civil proceedings. In addition, it was proved that the modern CPC of Ukraine is being introduced in the state, in fact, a monopoly on the representation of the parties by a lawyer in the courts, in the civil process, but leaves the possibility of realizing the relations of representation between an individual and another person who does not have the lawyer status, who ruled only in, such cold as, minor affairs. Thus, the practical significance of the conclusions reached was aimed primarily at the theoretical and methodological plane to continue the reform of the institution of representation in the civil process, as well as in the practical activities of representatives in the context of expanding the opportunities for individuals to exercise their procedure’s rights.
