Кримінологічні показники гендерно зумовленого насильства в Україні

Abstract

Стаття присвячена аналізу кримінологічних показників ґендерно зумовленого насильства. Найбільш поширеними видами ґендерно зумовленого насильства є домашнє насильство, зґвалтування, психологічне насильство, вчинене з боку інтимного партнера; сексуальне домагання, фізичне й/або сексуальне насильство, вчинене інтимним партнером або іншою, ніж партнер особою; переслідування. Питома вага тяжких та особливо тяжких злочинів становить приблизно 40 %. Встановлена тенденція до зростання рівня домашнього насильства, торгівлі людьми, зґвалтування. Водночас відмічається зниження кількості встановлених осіб, які вчиняють ці кримінальні правопорушення. У загальній структурі ґендерно зумовленого насильства найвищу інтенсивність має домашнє насильство, зґвалтування, торгівля людьми, що в цілому відповідає абсолютним даним про рівень злочинності. The article deals with analysis of criminological indicators of gender-based violence. The most common types of gender-based violence are domestic violence, rape, psychological violence committed by an intimate partner; sexual harassment, physical and/or sexual violence committed by an intimate partner or a person other than the partner; persecution. The specific weight of serious and especially serious crimes is about 40 %. There is an established trend towards an increase in the level of domestic violence, human trafficking, and rape. Along with this, there is a decrease in the number of established persons who commit these criminal offenses. In the general structure of gender-based violence, domestic violence, rape, and human trafficking have the highest intensity, which generally corresponds to absolute data on the level of crime. The latency level of gender-based violence remains quite high, which is due to objective and subjective factors. The most common reasons why victims do not report cases of violence are shame, fear of condemnation, more violence from the abuser, re-victimization, stigmatization, financial dependence on the abuser, low level of trust in law enforcement agencies, and others. The analysis of quantitative and qualitative indicators of gender-based violence and related threats to the development and peaceful life of every woman, girl and the normal development of our country proves the need for comprehensive criminological support for the prevention and counteraction of genderbased violence and the implementation of this process by taking a set of measures regulatory, organizational, informational and scientific-methodological. In general, the results of quantitative and qualitative measurement of gender-based violence are a good basis for prognostic analysis and determination of trends in the development of the phenomenon.