Короткий опис(реферат):
У статті з’ясовано тенденції укладення угод в провадженнях щодо домашнього насильства
та типові проблемні питання, які при цьому виникають порівняно з результатами моніторингу,
проведеного в 2019 р. Аналіз вироків у кримінальних провадженнях про домашнє насильство та
наукових розробок з цієї проблематики засвідчив наявність певних проблем, пов’язаних як з
недосконалістю правової регламентації застосування обмежувальних заходів щодо осіб, які
вчинили домашнє насильство, так і практики застосування окремих кримінально-правових та
кримінально-процесуальних норм. Головними кримінально-правовими проблемами визначено такі:
недостатнє використання виправного та превентивного потенціалу обмежувальних заходів,
передбачених ст. 911 ККУ; збільшення кількості випадків призначення покарання на підставі угод
про визнання вини, а не угод про примирення, та ризиків не врахування позиції потерпілої особи в
цьому питанні. Зроблено висновок, що збільшення кількості укладення угод саме про визнання,
ймовірно, пов’язано насамперед із бажанням потерпілої особи уникнути спілкування з особою, яка
завдала їй фізичних та моральних страждань. The article identifies the trends in entering into agreements in domestic violence proceedings and
the typical problematic issues that arise in this regard in the period of 2019-2023. The author identifies the
following as the key criminal law issues: insufficient use of the corrective and preventive potential of
restrictive measures provided for in Article 911 of the CCU; an increase in the number of cases of
sentencing based on plea agreements rather than reconciliation agreements, and the risks of not taking into
account the position of the victim in this matter. Comparing the situations in the law enforcement practice
which took place at the beginning of the entry into force of Art. 126-1 of the CC of Ukraine and the current
one, we can identify certain positive trends in solving previous criminal law problems. Thus, the absence
in the CC of Ukraine of an indication of the possibility of imposing restrictive measures under Article 91-
1 of the CC of Ukraine on the basis of both a reconciliation agreement and a plea of guilty is not an obstacle
to their imposition. In the course of the study, the author established a tendency towards a gradual increase
in the imposition of restrictive measures, including at the initiative of the victim. In general, restrictive
measures in sentencing are applied by the court both on the initiative (petition) of the prosecutor, the victim,
and on the court's own initiative.
Promising areas for further analysis of the situation with the conclusion of reconciliation and plea
agreements in domestic violence cases should include compliance with the general principles of sentencing
on the basis of such agreements, in particular, compliance with the requirements for inadmissibility of
taking into account the signs of a criminal offense as aggravating circumstances, correct assessment of the
actual circumstances of a criminal offense in order to ensure the principle of individualization of criminal
liability and punishment, and the imposition of such measures.
