Адміністративно-правове регулювання взаємодії Національної поліції України з медіа (засобами масової інформації)

Abstract

Дисертація стала одним із перших у вітчизняній науці адміністративного права комплексних досліджень особливостей адміністративно-правового регулювання взаємодії поліції з медіа (засобами масової інформації). Розкрито принцип транспарентності в діяльності поліції як невід’ємну засаду, згідно з якою поліція зобов’язана систематично інформувати суспільство про свою діяльність (виконуючи обов’язок), а суспільство має доступ до інформації про діяльність поліції (реалізуючи право). Обґрунтовано, що: 1) відкритість та прозорість не є тотожними поняттями, а доповнюють одне одного, утворюючи цілісний принцип, закріплений статтею 9 Закону України «Про Національну поліцію»; 2) практична реалізація принципу відкритості та прозорості передбачає виконання поліцією як обов’язкових, так і уповноважуючих дій; 3) відкритістю є можливість для всіх бажаючих безперешкодно спостерігати за діяльністю поліції; 4) прозорість означає зрозумілість, доступність та легкість для сприйняття будь-якою особою інформації про діяльність поліції. 5) поняття відкритості та прозорості поступово мають бути заміщені єдиним терміном – транспарентність, який має стати основною засадою діяльності будь-якого суб’єкта владних повноважень в Україні; 6) медіа відграють важливу роль у реалізації принципу транспарентності.Охарактеризовано сучасний стан правового регулювання взаємодії поліції з медіа як правотворчу діяльність компетентних суб’єктів щодо унормування та впорядкування засобами юридичної техніки сукупності суспільних відносин, які виникають у інформаційній та правоохоронній сферах щодо: формування оцінки ефективності діяльності поліції, здійснення громадського контролю за її діяльністю, реалізації спільних проектів з громадськістю. До особливостей правового регулювання взаємодії поліції з медіа віднесено наступні: а) виступає різновидом публічного соціального регулювання; б) змістом є відкрита інформація про юридичні факти та інші випадки, які прямо чи опосередковано пов’язані з діяльністю поліції; в) об’єктом є висвітлення процесів, що відбуваються у поліції, а також вплив на них у визначеному Законом порядку;Визначено поняття взаємодії поліції з медіа як здійснюваної на основі спеціальних засад системної узгодженої діяльності, що реалізується у певних формах завдяки використанню комплексу методів та спрямована на досягнення потрійної мети – об’єктивного інформування населення про діяльність поліції, втілення принципу транспарентності у роботі поліції та реалізації громадського контролю. До особливостей взаємодії поліції з медіа нами віднесено: а) нерівний статус учасників взаємодії; б) наявність взаємних прав та обов’язків;в) тісний зв’язок із суспільством; г) неупереджений характер; ґ) велика кількість інструментів здійснення; д) дуальний характер (офіційний та неофіційний). Здійснено аналіз складових компетенції підрозділів комунікації НПУ: 1) координація заходів підрозділів поліції щодо реалізації інформаційної політики; 2) впровадження транспарентності у діяльності територіальних органів (підрозділів) поліції; 3) інформування через медіа громадськості про діяльність поліції; 4) забезпечення функціонування офіційних веб-ресурсів НПУ; 5) проведення моніторингу та аналізу інформації, яка викладена в медіа та мережі Інтернет про діяльність поліції; 6) організація нормативно-правового забезпечення органів та підрозділів поліції згідно з напрямками діяльності підрозділів комунікації. Розкрито зміст принципів взаємодії поліції з медіа, якими визначені керівні та основоположні засади багатосторонньої узгодженої діяльності, що здійснюється в інтересах суспільства між учасниками інформаційних правовідносин, сторонами яких виступають органи і підрозділи Національної поліції України та медіа. До принципів взаємодії поліції з медіа віднесено наступні: 1) підзаконність; 2) багатоканальність; 3) об’єктивність; 4) плановість, системність і безперервність; 5) транспарентність; 6) людиноцентризм; 7) науковість та інноваційність. Визначено поняття функцій взаємодії поліції з медіа як порівняно самостійних напрямків діяльності, які слугують забезпеченню узгодженої діяльності залучених у цей процес учасників та досягненню її позитивних результатів. До основних функцій віднесені: 1) правоохоронна, що полягає у інформуванні населення про стан злочинності та заходи безпеки у зв’язку із цим; 2) правовиховуюча, що стосується впливу на громадську думку для формування правомірної поведінки; 3) контролююча, яка проявляється у реалізації заходів громадського контролю за діяльністю поліції; 4) сервісноінформативна, метою якої є доведення інформації про діяльність поліції;5) прогностична, яка розкриває тенденції і перспективи удосконалення взаємодії; 6) наукова, яка пов’язана із науковим обґрунтуванням удосконалення процесу взаємодії між інституціями громадянського суспільства та поліцією; 7) координаційна, що проявляється в узгодженій роботі всіх учасників такої взаємодії; 8) юрисдикційна, що полягає у розгляді справ позитивного і негативного характеру, що належать до предмету взаємодії; 9) пропагандистська (іміджева), сутність якої полягає у формуванні позитивного іміджу поліції на основі схвальних практик ПР діяльності. Розглянуто форми взаємодії поліції з медіа, які визначено як нормативно врегульовані зовнішні прояви виконавчої та розпорядчої діяльності суб’єктів взаємодії, які ґрунтуються на узгодженні взаємних інтересів для досягнення спільної мети або певних результатів. Правові форми взаємодії включають: акредитаційну, юрисдикційну, нормативну та безпекову. До неправових форм взаємодії належить: організаційна, інформаційна, агітаційна, вебкоординаційна, координаційна, аналітична, оглядова та законопроєктна Окреслені методи взаємодії поліції з медіа як способи, засоби та прийоми, які застосовуються у кореспондуванні з формами взаємодії з метою забезпечення ефективної комунікації з громадськістю та підвищення рівня довіри до поліції. Доведено, що основним у взаємодії поліції з медіа є метод переконання, водночас метод примусу також може мати місце. Проаналізовано європейський досвід налагодження взаємодії між поліцією та медіа в окремих державах – учасницях ЄС (Республіка Польща, Федеративна Республіка Німеччина, Королівство Швеція, Королівство Іспанія, Румунія, Республіка Хорватія, Естонська Республіка). Виокремлено низку особливостей такої взаємодії: 1) відсутність уніфікованої моделі комунікації між поліцією та медіа; 2) виконання медіа ролі інструменту громадського контролю та виступ у якості «лідера думок»; 3) посилення ролі соціальних мереж та значення Інтернет комунікації над традиційними формами зв’язку; 4) наявність суб’єкта (посадової особи або підрозділу), до повноважень якого належить забезпечення взаємодії між поліцією з медіа; 5) наявність взаємних принципів і правил діяльності (взаємодії); 6) відбиття інформаційних атак (протидія гібридній війні). Визначено поняття перспективної моделі взаємодії між поліцією та медіа «Прозора поліція», як парадигми, що передбачає відкритість, прозорість та взаємодію між цими двома інституціями з метою підвищення громадської довіри до поліції та забезпечення ефективного виконання останньою покладених на неї повноважень. Доведено, що модель «прозора поліція» має сприяти взаємодії поліцейських та представників медіа для забезпечення широкого доступу громадськості до інформації про діяльність поліції, забезпечити транспарентність поліцейської діяльності та публічний контроль за діяльністю поліції. Зазначена модель також має відображати підхід «Community policing», стосовно відкритого діалогу між поліцією та населенням з метою вирішення проблем та покращення якості надання поліцейських послуг. Наголошено на особливостях взаємодії поліції з медіа під час дії особливого правового режиму воєнного стану в Україні. Результатом практичного впровадження положень дисертації є те, що вони можуть бути використані та використовуються у науковій діяльності – для подальшого розроблення наукових питань удосконалення теоретичних та прикладних аспектів взаємодії поліції з інституціями громадянського суспільства (акт впровадження у наукову діяльність Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 25.01.2023); у законодавчій діяльності – для розробки і вдосконалення нормативно-правових актів спрямованих на поліпшення взаємодії Національної поліції з медіа (засобами масової інформації); у практичній діяльності – для удосконалення функціонування підрозділів комунікації Національної поліції України; у освітньому процесі – при підготовці навчально-методичних матеріалів, а також при викладанні навчальних дисциплін «Поліцейська діяльність», «Адміністративне право» у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ (акт впровадження у освітній процес Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 02.02.2023). The dissertation became one of the first in the domestic science of administrative law of complex studies of the peculiarities of administrative and legal regulation of the interaction of the police with the media (mass media). The principle of transparency in police activity is revealed as an integral principle, according to which the police is obliged to systematically inform society about its activities (by fulfilling its duty), and society has access to information about police activities (by exercising its right). It is substantiated that: 1) openness and transparency are not identical concepts, but complement each other, forming a coherent principle enshrined in Article 9 of the Law of Ukraine «On the National Police»; 2) the practical implementation of the principle of openness and transparency involves the implementation of both mandatory and authorizing actions by the police; 3) openness is an opportunity for all those who wish to observe police activities without hindrance; 4) transparency means comprehensibility, accessibility and ease of perception by any person of information about police activities. 5) the concepts of openness and transparency should gradually be replaced by a single term – transparency, which should become the main basis of the activity of any subject of power in Ukraine; 6) the media play an important role in implementing the principle of transparency. The current state of legal regulation of the interaction of the police with the media is characterized as a law-making activity of competent subjects regarding the normalization and ordering by means of legal techniques of the set of social relations that arise in the information and law enforcement spheres in relation to: forming an assessment of the effectiveness of the police's activities, exercising public control over its activities, implementing joint projects with the public. The peculiarities of legal regulation of police interaction with the media include the following: a) act as a type of public social regulation; b) the content is open information about legal facts and other cases that are directly or indirectly related to police activities; c) the object is the coverage of the processes taking place in the police, as well as the influence on them in the manner determined by the Law; d) determines the general regulatory principles of obtaining, using, distributing and storing information about police activities; e) thanks to him, the relationship between the police and the media acquires a legal form; f) determines the administrative and legal status of the police and the media, establishes the forms and methods of their coordinated activities; g) is carried out thanks to the implementation of legal norms; h) aimed at forming an assessment of the effectiveness of police activity, the implementation of public control and the implementation of joint projects with the public; i) is purposeful, organized and focused on results. The concept of interaction between the police and the media is defined as being carried out on the basis of special principles of systemic coordinated activity, which is implemented in certain forms thanks to using a complex of methods and is aimed at achieving a triple goal – objectively informing the population about the activities of the police, implementing the principle of transparency in the work of the police and implementing public control Among the features of the interaction between the police and the media, we include: a) unequal status of the participants in the interaction; b) existence of mutual rights and obligations; c) close connecti on with society; d) impartial nature; e) a large number of implementation tools; f) dual character (official and unofficial). An analysis of the components of competence of the communication units of the NPU is carried out: 1) coordination of the activities of the police units regarding the implementation of the information policy; 2) implementation of transparency in the activities of territorial bodies (subdivisions) of the police; 3) informing the public about police activities through the media; 4) ensuring the functioning of official NPU web resources; 5) monitoring and analysis of information published in the media and the Internet about police activities; 6) organization of regulatory and legal support of police bodies and units in accordance with the areas of activity of communication units. The content of the principles of interaction between the police and the media, which define the guiding and fundamental principles of multilateral coordinated activities is revealed and is carrying out in the interests of society between participants in informational legal relations, whose parties are the bodies and units of the National Police of Ukraine and the media. The content of the principles of interaction between the police and the media, which define the guiding and fundamental principles of multilateral coordinated activities carried out in the interests of society between participants in informational legal relations, whose parties are the bodies and units of the National Police of Ukraine and the media, is revealed. The principles of police interaction with the media include the following: 1) compliance with the law; 2) multichannel; 3) objectivity; 4) planning, systemacity and continuity; 5) transparency; 6) human centrism; 7) science and innovativeness. The concept of the functions of interaction between the police and the media as relatively independent areas of activity, which serve to ensure the coordinated activity of the participants involved in this process and achieve its positive results, has been defined. The main functions include: 1) law enforcement, which consists in informing the population about the state of crime and security measures in connection with it; 2) legal education, which refers to the influence on public opinion for the formation of lawful behavior; 3) controlling, which is manifested in the implementation of measures of public control over the activities of the police; 4) service-informative, the purpose of which is to provide information about police activities; 5) prognostic, which reveals trends and prospects for improving interaction; 6) scientific, which is related to the scientific justification of improving the process of interaction between civil society institutions and the police; 7) coordination, manifested in the coordinated work of all participants of such interaction; 8) jurisdiction, which consists in consideration of positive and negative cases related to the subject of interaction; 9) propaganda (image), the essence of which is the formation of a positive image of the police on the basis of acceptable PR practices Forms of interaction between the police and the media are considered, which were defined as normatively regulated external manifestations of the executive and administrative activities of the subjects of interaction, which are based on the coordination of mutual interests to achieve a common goal or certain results. Legal forms of interaction include: accreditation, jurisdictional, regulatory and security. Non-legal forms of interaction include: organizational, informational, campaigning, web-coordinating, coordinating, analytical, review, and legislative. The methods of police interaction with the media are outlined as methods, means and techniques used in correspondence with forms of interaction in order to ensure effective communication with the public and increase the level of trust in the police. It has been proven that the main method of interaction between the police and the media is the method of persuasion, while the method of coercion can also take place. The European experience of establishing interaction between the police and the media in individual EU member states (the Republic of Poland, the Federal Republic of Germany, the Kingdom of Sweden, the Kingdom of Spain, Romania, the Republic of Croatia, the Republic of Estonia) is analyzed. A number of features of such interaction are highlighted: 1) lack of a unified model of communication between the police and the media; 2) performance of the media as a tool of public control and acting as an «opinion leader»; 3) strengthening the role of social networks and the importance of Internet communication over traditional forms of communication; 4) the presence of an entity (an official or unit) whose powers include ensuring interaction between the police and the media; 5) availability of mutual principles and rules of activity (interaction); 6) repelling information attacks (anti-hybrid warfare). The concept of a promising model of interaction between the police and the media «Transparent Police» is defined as a paradigm that involves openness, transparency and interaction between these two institutions in order to increase public trust in the police and ensure the effective performance of the latter's powers. It has been proven that the «transparent police» model should promote interaction between police officers and media representatives to ensure wide public access to information about police activities, ensure transparency of police activities and public control over police activities. The specified model should also reflect the «Community policing» approach, regarding an open dialogue between the police and the population in order to solve problems and improve the quality of police services. The peculiarities of the interaction of the police with the media during the operation of the special legal regime of martial law in Ukraine are emphasized. The result of the practical implementation of the provisions of the dissertation is that they can be used and are used in scientific activity – for the further development of scientific issues of improving the theoretical and applied aspects of the interaction of the police with institutions of civil society (the act of implementation in the scientific activity of the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs dated 25.01.2023); in legislative activity – for the development and improvement of normative legal acts aimed at improving the interaction of the National Police with the media (mass media); in practical activities – to improve the functioning of the communication units of the National Police of Ukraine; in the educational process – during the preparation of educational and methodological materials, as well as when teaching the educational disciplines «Police activities», «Administrative law» at the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs (act of introduction into the educational process of the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs dated 02.02.2023).