Короткий опис(реферат):
У статті за основу змістовного навантаження покладено аналіз практичної діяльності органів
досудового розслідування по вище вказаній категорії злочинів за період часу з 01.01.2015 по 01.02.2022,
а також аналіз змісту норм Кримінального кодексу України 2001 р. та Кримінального кодексу УРСР
1960 р., що надало назмогу виявити характерні особливості вказаних злочинів.
У науці кримінального права немає одностайної думки щодо того, що саме треба розуміти
під наругою в юридичному значенні. Тим самим правильне визначення складу злочину, особливо
встановлення суб’єктивної та об’єктивної сторони, впливає на подальшу кваліфікацію
кримінального правопорушення. З метою правильного визначення складу злочинів, ознакою яких є
наруга, виникає необхідність формування юридичного тлумачення терміна наруга.
Зважаючи на судову практику, встановлено, що здебільшого у судових вироках вказаної
вище категорії злочинів суди акцентують на тому, що суб’єкту злочину притаманна умисна форма
вини (64,5 % випадків). Крім того, в судовій практиці відсутні випадки, в яких би було встановлено,
що особа, яка вчинила діяння у вигляді наруги над державними символами України або над
могилою, діяла необережно. Встановлено, що обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони складу
суспільно небезпечного діяння у вигляді наруги над державними символами України або над
могилою є вина, що виражається у формі умислу, вид умислу – прямий. As of now, not only in Ukraine but all over the world, the issue of combating crime has become
a pressing matter for state authorities and local self-government bodies. In Ukraine's domestic policy, a top
priority is the resolution of this issue in its digital equivalent by reducing the percentage of crime statistics
related to public order and morals, as well as crimes against the authority of state bodies, local selfgovernment bodies, and citizens' associations.
Recently, there has been a widespread practice in pre-trial investigation bodies of detecting and
investigating criminal offenses specified in Article 297 of the Criminal Code of Ukraine and Article 338 of
the Criminal Code of Ukraine. This necessitated the development and approval of an appropriate
methodology for investigating these categories of criminal offenses, with a focus on the legal and
criminological characteristics of the crimes. The basis of the content analysis in this article is the
examination of the practical activities of pre-trial investigation bodies regarding the mentioned categories
of crimes from January 1, 2015, to February 1, 2022. It also includes an analysis of the provisions of the
Criminal Code of Ukraine (2001) and the Criminal Code of the Ukrainian SSR (1960), which allowed for
the identification of characteristic features of these crimes.
The article emphasizes that the accurate definition of the elements of a crime, particularly the
establishment of its subjective and objective aspects, influences the further qualification of the criminal offense.
Therefore, in order to correctly define the elements of crimes involving insult, it is necessary to develop a legal
interpretation of the term insult. It is important to consider that the subjective side of a crime consists of mandatory
and optional elements. Mandatory elements include guilt, which can be expressed as intent or negligence
according to Article 23 of the Criminal Code. Optional elements include motive and purpose.
Taking into account the specifics of the criminal offenses outlined in Article 297 and Article 338
of the Criminal Code of Ukraine, it can be said that they are crimes with a formal composition, and a
characteristic feature of these crimes is guilt in the form of direct intent. The perpetrator of the crime
understands the socially dangerous nature of their actions and intends to commit them.
Based on judicial practice, it has been established that in most cases of the mentioned category of
crimes in court rulings, the courts focus on the fact that the perpetrator of the crime has intentional guilt
(64,5 % of cases). Additionally, there are no instances in judicial practice where it has been established that
a person who committed an act of insulting the state symbols of Ukraine or a grave acted negligently.
It has been determined that a mandatory element of the subjective side of the composition of a
socially dangerous act involving insult to the state symbols of Ukraine or a grave is guilt expressed in the
form of intent, specifically direct intent.
