Abstract:
Дисертацію присвячено кримінально-правовому дослідженню провокації
злочину. Досліджується історико-правовий аспект розвитку правових норм, що
регулюють відповідальність за провокацію злочину, а також аналізуються
міжнародно-правові норми та законодавство зарубіжних країн у сфері протидії
провокаційній діяльності. Проведено дослідження провокації злочину в межах
інституту співучасті та її співставлення з окремими видами співучасті. Визначено
об’єктивні та суб’єктивні ознаки провокації злочину. Встановлено особливості
кримінально-правової оцінки провокації злочинів, що вчиняється службовими
особами правоохоронних органів. Окрему увагу приділено дослідженню
обставин, що виключають відповідальність та пом’якшують покарання за
провокацію злочину. Сформульовано пропозиції щодо подальшого вдосконалення
законодавства.The thesis is devoted to criminal-legal research of provocation of crime. Thhistorical and law aspect of development of legal norms, which regulate
responsibility for provocation of crime are determined. The author has researched
the international law norms and acts of foreign countries in the prevention of
provocation activities.
The research of provocation of crime in the bounds of the institute of
complicity and correlation provocation with different kind of complicitors has been
conducted. Objective and subjective characteristics of provocation of crime have
been originally defined. The peculiaritis of criminal-legal estimation of provocation
of crime, which are commited by official persons of the law enforcement bodies,
are established. The special attention is paid to the research of circumstances which
exclude responsibility and extenuate punishment for provocation of crime. The
suggestions concerning the further improvement of the legislation are formulated.
