Abstract:
The article is devoted to the study of Nietzsche’s philosophy, namely the
specifics of its metaphorical translation. The study unfolds as a systematization of Nietzsche’s
metaphors. The systematization of metaphors arises from the philosopher’s main interest – the
religious sphere, or rather Christianity. The principle of systematization is based on the main
actors of the Christian religion: God, man, and the church. The methodological basis of the article
is continued by the approach of functional typology of metaphors. This allowed us to formulate a
research scheme of metaphors as a productive mechanism of classification: "analysis-criticismvision". The author emphasizes the importance of contextual (strategic and tactical) interpretation
of Nietzsche’s metaphors as a means of avoiding speculation on his philosophy. A special feature
of the article is the rather extensive material of the advisory literature as a certain methodological
guideline for the development of the research project on metaphors. The author is preparing
material (themes and methodological formulas) to substantiate the thesis of metaphor and writing
style in general as a form and method of religious criticism.
The proposed material reflects the theoretical construct of the study, which is being
implemented as a research project "NIETZSCHES METAPHERN. Ein philosophischer
Leseversuch". Стаття присвячена дослідженню філософії Ніцше, а саме специфіці її
метафоричної трансляції. Дослідження розгортається як систематизація метафор Ніцше.
Систематизація метафор постає із головного інтересу філософа – релігійної сфери, а
точніше християнства. Принципом систематизації слугують основні актори
християнської релігії: Бог, людина, церква. Продовжує методологічну основу статті
підхід функціональної типології метафор. Це дозволило сформулювати дослідницьку
схему метафор як продуктивний механізм класифікації: «аналіз-критика-візія».
Наголошується на важливості контекстуальної (стратегічної та тактичної) інтерпретації
метафор Ніцше як на засобі уникнення спекуляцій на його філософії. Особливістю статті
є доволі обширний матеріал дорадчої літератури як певна методологічна настанова для
розвитку дослідницького проєкту метафор. Автор готує матеріал (тематизації та
методологічні формули) для обґрунтування тези про метафорику й стиль письма загалом
як форму й спосіб релігійної критики. Запропонований матеріал відображає теоретичний
конструкт дослідження, яке реалізується як науковий проєкт «NIETZSCHES
METAPHERN. Ein philosophischer Leseversuch».
