Короткий опис(реферат):
Розглянуто правові та організаційні аспекти документування колабораціонізму в Україні.
Наголошується, що правова регламентація колабораціонізму в Україні пов’язана із зростанням
зовнішніх загроз з боку росії з початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. У
процесі дослідження аргументується твердження, що відсутність із 2014 року політичної волі та
зволікання законодавчого органу зі своєчасним запровадженням цього інституту у Кримінальному
кодексі України призвели до виключення можливості притягнення до кримінальної
відповідальності значного кола осіб, чиї дії підпадають під склад цього злочину, у зв’язку з
реалізацією принципу – закон немає зворотної сили в часі (ст. 58 Конституції України). The article examines the legal and organizational aspects of documenting
collaborationism in Ukraine. It has been emphasized that the legal regulation of collaborationism in
Ukraine is connected with the growth of external threats from russia with the beginning of a full-scale
invasion in February, 2022.
In the course of the research, the statement is argued that the lack of political will since 2014 and
the delay of the legislative body in the timely introduction of this institution in the Criminal Code of Ukraine
led to the exclusion of the possibility of bringing to criminal responsibility a significant number of persons
whose actions fall under the scope of this crime, in connection in connection with the implementation of the
principle – the law is not retroactive in time (Article 58 of the Constitution of Ukraine).
The need for an active process of documenting collaborationism in the period of martial law is argued for the purpose of neutralizing representatives of the fifth column of the aggressor country and
reducing internal threats from this category of persons. Approaches to organizing the process of
documenting the activities of collaborators and the facts of their illegal activities are proposed.
Practical examples and positive experience of documenting persons and facts regarding the
specified crime and the formation of an alternative state database with such information, which are
formed (added) by members of the public, are given. The facts of the creation of specialized chatbots by
state bodies and public representatives regarding the identification of persons with signs of collaborative
activity are noted.
Proposals are made regarding the use of prerequisites for intensifying the documentation of
collaborators and the facts of their activities during wartime in order to prevent the destruction of the
evidence base in the information space (social networks) and the creation of an agent network in the deoccupied territories of Ukraine in the interests of the aggressor country.
