Короткий опис(реферат):
У статті формулюється актуальна наукова думка щодо сутності системи державного
резерву, а також її забезпечення. Відповідно до чинного законодавства систему державного
резерву в Україні складають органи та суб’єкти, що здійснюють формування, зберігання,
переміщення, поставки, резервування, фінансування, відпуск, освіження та інші дії щодо
державного резерву. Забезпечення системи державного резерву пропонується розуміти у трьох
контекстах. По-перше, як складову частину (підсистему) системи національної безпеки України та
системи забезпечення національної безпеки України. По-друге, як сукупність правил діяльності
суб’єктів у сфері державного резерву та їх взаємодії, а також діяльність (процес) із використання,
виконання, дотримання таких правил. По-третє, як інтегровану систему правових, організаційноадміністративних та економічних заходів, що створюють умови для здійснення відносин
(процесів) у сфері державного резерву й у такий спосіб сприяють ефективному закладанню,
обліку, заміні, відпуску та іншим діям стосовно цінностей, що містяться в державному резерві. На
цій підставі доводиться, що комплексною метою забезпечення системи державного резерву є
досягнення максимальної стабільності (стійкості) та підвищення ефективності функціонування
суб’єктів у сфері державного резерву задля забезпечення інтересів громадян, суспільства та
держави у критичних ситуаціях шляхом забезпечення належного стану ресурсної системи
державного резерву, вчасного виявлення ризиків щодо цінностей такого резерву, їх запобігання,
незалежно від наявності особливого стану. Досягнення цієї мети передбачає виконання низки
завдань із забезпечення системи державного резерву як особливої управлінської діяльності. У
висновках до статті узагальнюються результати дослідження та обґрунтовується потреба у
подальшому дослідженні засад забезпечення системи державного резерву. The article
provides a scientific understanding of the state reserve system, as well as the essence of its provision. In
accordance with current legislation, the state reserve system in Ukraine comprises bodies and entities that
form, store, move, supply, reserve, finance, vacation, refreshment, and undertake other actions related to
the resources of the state reserve. These subjects include the Cabinet of Ministers of Ukraine; the subject,
which implements state policy in the field of the state material reserve; and also enterprises, institutions, and organizations.
The author proposes to understand the provisions of the state reserve system in three contexts.
Firstly, as an integral part (subsystem) of the national security system of Ukraine, and as a special element
of the provisions of the national security system of Ukraine. Secondly, as a set of rules governing the
activities of subjects in the field of state reservation and their interaction, as well as activities (processes)
relating to the use, implementation, and compliance with such rules. Thirdly, as an integrated system of
legal, organizational, administrative, and economic measures that create conditions for implementing
relations (processes) in the field of state reserve, and thus contribute to the effective formation,
accounting, replacement, vacation, and other actions concerning resources that are (should be) in the state
reserve. On this basis, it is established that the complex purpose of ensuring the state reserve system is to
achieve maximum stability and efficiency in the functioning of subjects in the field of state reserve,
thereby protecting the interests of citizens, society, and the state in critical situations. Simultaneously,
these relevant interests are ensured by maintaining the proper state of the resource system of the state
reserve. This is achieved through the timely identification of risks to the resources of such reserve. The
attainment of this objective requires fulfilling several tasks related to ensuring the state reserve system as
a special management activity.
The main such tasks include, among others, providing the necessary resources to ensure legality,
transparency (integrity), and effectiveness of relations and processes in the field of the state reserve;
creating an effective regulatory framework and institutional conditions in which it is possible to establish
and operate the administrative and legal regime to ensure the system of the state reserve; developing
strategies (as well as plans for their implementation) for risk management, and taking actions to overcome
challenges of a special period and other crisis situations by proper utilization of the resources of the state
reserve system by the subjects of such reserve. The article’s conclusion summarizes the study’s findings
and substantiates the need for further research into the fundamentals of the state reserve system.
