Abstract:
Професійні освітні програми, що передбачались кваліфікаційним
підходом, як правило, пов’язувалися з об’єктами праці, співвідносилися з їх
характеристиками і не свідчили про можливості, знання і готовність
оптимально пов’язувати все перелічене з ефективністю життєдіяльності
людини в різних контекстах. Компетентність розглядається стогодні як
система навичок, властивих будь-якій людині, в ній поєднуються
кваліфікація, соціальна поведінка, здатність працювати в складі певної групи,
робочого колективу, вміння ризикувати, тобто кваліфікаційні характеристики,
що доповнюються і вдосконалюють свій розвиток особистими, культурними
і соціальними характеристиками індивіда. Особистісні характеристики
компетентного фахівця дають йому можливість ефективного застосування
власної кваліфікації, і в цілому формують його образ.
В даний час випускники системи вищої професійної освіти під час
вибору та планування результатів освіти увагу акцентують не на обсязі
засвоєних знань і алгоритмах їх відтворення, а на компетенції, на здатності
випускника до адаптації в професійному середовищі, готовності творчо
вирішувати професійні та життєві проблеми, вмінні самостійно здобувати й
оновлювати знання, застосовувати їх в ситуаціях, близьких до майбутньої
професійної діяльності.
