Вилучення транспортного засобу у водіїв, які керували ним в стані сп’яніння, як один із способів реалізації військово-транспортного обов’язку

Abstract

Військово-транспортний обов’язок прямо передбачений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема, в ст. 6 зазначеного закону визначено, що метою встановлення військово-транспортного обов’язку є задоволення потреб та забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань транспортними засобами і технікою на час дії особливого періоду. Цей обов’язок покладається як на державні органи та органи місцевого самоврядування, так і на приватні підприємства, установи і організації, а також на громадян - власників транспортних засобів. Виконання військово-транспортного обов’язку передбачено як в мирний час, так і під час дії воєнного стану, тобто особливого періоду. Порядок виконання військо-транспортного обов’язку різний залежно від обставин. Так, якщо в мирний час військово-транспортний обов’язок виконується переважно шляхом проведення заходів, пов’язаних з військовим обліком транспортних засобів і техніки та завчасним забезпеченням їх мобілізаційної готовності, то в особливий період цей обов’язок виконується безпосередньо шляхом передачі транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань.