Порівняльний аналіз відповідності законодавства України законодавству Європейського Союзу у сфері захисту персональних даних

Abstract

Розвиток міжнародно-правового, економічного, фінансового, банківського, культурного, правоохоронного та інших форм співробітництва, що передбачає вільний рух інформаційних ресурсів про товари, капітал і послуги за умов використання інформаційно-комп’ютерних технологій і телекомунікаційних мереж, збільшення потоку персональних даних і збереження суверенітету держави, визначають об’єктивну необхідність захисту персональних даних. Закони, основною метою яких є упорядкування інформаційних відносин громадськості щодо невтручання в особисте життя та розрахункових процесів експорту-імпорту персональних даних, ухвалювалися з кінця 1960-х років. У зв’язку з різними рівнями національного захисту персональних даних та з метою уніфікації законодавства Радою Європи було ухвалено Конвенцію № 108 «Про захист фізичних осіб у зв’язку з автоматичною обробкою» від 28.01.1981 року. Проаналізовано відповідність українського законодавства європейським стандартам, оскільки це є однією з головних умов вступу України до Європейського Союзу.