DSpace Собрание:https://er.dduvs.in.ua/handle/123456789/8552024-03-28T23:16:35Z2024-03-28T23:16:35ZБезпекові виклики міжнародної системи в умовах російсько-української війниЄремєєва, І.https://er.dduvs.in.ua/handle/123456789/123602024-02-19T14:15:43Z2023-01-01T00:00:00ZНазвание: Безпекові виклики міжнародної системи в умовах російсько-української війни
Авторы: Єремєєва, І.2023-01-01T00:00:00ZКонституція УНР 1918 року: історія розробки та прийняттяЛевін, О.Л.https://er.dduvs.in.ua/handle/123456789/103122023-03-16T22:45:46Z2022-01-01T00:00:00ZНазвание: Конституція УНР 1918 року: історія розробки та прийняття
Авторы: Левін, О.Л.
Краткий осмотр (реферат): 29 квітня 2018 року виповнилося 104 роки з часу ухвалення
Центральною Радою Конституції Української Народної Республіки (Статут
про державний устрій, права і вільності УНР). Це була важлива подія в
історії українського конституціоналізму. Вона стала результатом активної
законодавчої діяльності Української Центральної Ради — спочатку
український представницький орган політичних, громадських, культурних та
професійних організацій; згодом, після Всеукраїнського національного
конгресу — революційний парламент України,
який керував українським національновизвольним рухом з 4 (17) березня
1917 – 29 квітня 1918 років.
Важливе місце серед нормативно-правових актів Української
Центральної Ради займали універсали, які містили, зокрема, і норми
конституційного характеру. Універсали УНР стали важливою складовою
розробки конституції2022-01-01T00:00:00ZВплив римської ідеї загального блага на сучасну систему правових цінностейБабанін, В.https://er.dduvs.in.ua/handle/123456789/101652023-03-16T22:45:45Z2022-01-01T00:00:00ZНазвание: Вплив римської ідеї загального блага на сучасну систему правових цінностей
Авторы: Бабанін, В.
Краткий осмотр (реферат): Розглянуто наявні розбіжності вчених щодо питання про сутність римського права і його
дуалізм у цілому і про визначення римського «індивідуалізму». Досліджено, що пануючий в
сучасній юридичній науці погляд на приватне право як виняткову сферу індивіда, де він
«прихований» від держави, не сягає своїм корінням у давньоримський світогляд. Визначено, що
таке розуміння дуалізму приватного та публічного не було у римському суспільстві. Акцентовано,
що неможливо різко розмежувати публічне та приватне римське право. Встановлено, що саме
публічне як відзеркалення причетності до громадських справ, де громадянин діє як повноправний
суб’єкт римського права, впливає на розвиток індивідуума як вільну особистість, на яку
покладалася уся відповідальність за долю держави у республіканському Римі.2022-01-01T00:00:00ZДіахронія історії в поемах ГесіодаХалапсіс, О.https://er.dduvs.in.ua/handle/123456789/101032023-03-16T22:45:45Z2022-01-01T00:00:00ZНазвание: Діахронія історії в поемах Гесіода
Авторы: Халапсіс, О.
Краткий осмотр (реферат): Грецький поет Гесіод відомий як автор першої в західній традиції історіософської моделі.
Коли йдеться про цю модель, зазвичай мають на увазі його «міф про раси», в якому подано п’ять
етапів людської історії. Але в Гесіода була і божественна історія, і вона, до речі, набагато більш
докладна, ніж згаданий міф. Проте поет не синхронізував ці дві лінії історичного процесу між
собою. Чи сталося це випадково, чи Гесіод зробив це навмисно, реалізуючи свій особливий задум?
У статті доведено, що Гесіод неявно пов’язав божественну історію (теогонію) з історією
людини (її роботами і днями), тим самим давши зрозуміти, що зміни небесної політики
спричиняють і зміни у принципах організації людського гуртожитку. Поет довів до граничної
концентрації протиставлення між існуючим і належним, причому зробив він це за допомогою
завуальованої іронії. Хоча Зевс вихваляється як мудрий правитель, який є в ролі найвищого
морального авторитету, захисником чесноти та переслідувачем пороку, та схоже на те, що саме на
нього спрямована критика Гесіода, адже саме за правління Зевса відбувається моральний занепад,
а головний олімпійський бог не може або не хоче цьому запобігти. Схема Гесіода загалом
песимістична, він не бачить виходу з моральної кризи, яка спіткала залізну расу. Єдина надія
покращити світ – це змінити себе, і починати треба з чесної праці.
Хоча Гесіод не був філософом у традиційному розумінні цього слова, саме він зміг
сформулювати проблему, яка стала першим філософським питанням у грецькій культурі –
проблему невідповідності фактичного сущого та морального належного. Порушена ним тема,
навіть будучи критично сприйнятою (а може саме тому) деякими філософами, стала відправною
точкою грецького інтелектуального проєкту, і саме Гесіод чималою мірою сприяв тому, що
філософія – як інтелектуальне дослідження світу божественного і світу людського – зародилася на
його батьківщині.2022-01-01T00:00:00Z