A Review of Anti-Dissent Laws in India, Pakistan and Bangladesh

Umar, M.; Умар, М.

Головна сторінка DSpace
→
Періодичні видання ДДУВС
→
Philosophy, Economics and Law Review
→
2021
→
Philosophy, Economics and Law Review. - 2021. - Volume 1, no. 2
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Umar, M.
dc.contributor.author	Умар, М.
dc.date.accessioned	2022-04-26T17:15:35Z
dc.date.available	2022-04-26T17:15:35Z
dc.date.issued	2021
dc.identifier.citation	Umar M. A Review of Anti-Dissent Laws in India, Pakistan and Bangladesh / M. Umar // Philosophy, Economics and Law Review. - 2021. - Volume 1, no. 2. – С. 183-187	uk_UA
dc.identifier.uri	https://er.dduvs.in.ua/handle/123456789/8223
dc.description	Індія, Пакистан і Бангладеш були обʼєднані в епоху британського колоніалізму, перш ніж вони розділилися на нові країни в результаті подій після 1947 року. В результаті кілька законів у цих країнах знаходять походження в колоніальні часи. Один із них – це закони проти інакомислення, які були створені колишніми колонізаторами, щоб знищити будь-який голос чи рух, який може загрожувати британській владі. Цікаво, що ці каральні положення, особливо ті, що стосуються заколотів, продовжують застосовуватися в тій же колоніальній формі й духу в усіх трьох країнах навіть сьогодні. Насправді, з впровадженням технологій та розширенням можливостей публічного вираження, ці закони про боротьбу з інакомисленням отримали те, що ми можемо назвати “оновленням” у формі нормативних актів, повʼязаних з інформаційними технологіями. У цій статті зроблено спробу широкого огляду цих подій у світлі судового дискурсу в досліджуваних країнах. Державам, які виникли внаслідок праці деколонізації, ще не вийти з поліцейського насилля своїх колишніх колоніальних господарів. Британці скасували Закон про заколот внаслідок твердження міністра юстиції Клер Уорд, що поклало кінець законам про заколот в Англії. Вона заявила, що правопорушення, повʼязані з заколотами, “є таємними злочинами з минулої епохи, коли свобода вираження поглядів не вважалася правильною, вона є сьогодні каменем демократії”. Держави мають оцінити, чи дійсно нові закони про заборону висловлення своїх думок громадянами мають бути сформульовані таким чином, щоб придушити політичне інакомислення? Або вони повинні стати джерелом довіри серед громадян.	uk_UA
dc.description.abstract	India, Pakistan and Bangladesh were united during the era of British colonialism before they separated into new nations in the post-1947 developments. As a result, several laws in these countries find genesis in colonial times. One set of them are the anti-dissent laws which were framed by the erstwhile colonizers to scuttle any voice or movement that may snowball into a threat for the British raj. Interestingly, these penal provisions, especially the ones relating to sedition, continue to be administered in the same colonial form and spirit in all three countries even today. In fact, with the influx of technology and increasing avenues of public expression, these antidissent laws have got what we can call an upgradeʼ in the form of information technology related regulations. This paper attempts a broad overview of these developments in the light of the judicial discourse in the countries under examination.	uk_UA
dc.language.iso	other	uk_UA
dc.publisher	ДДУВС	uk_UA
dc.relation.ispartofseries	DOI :10.31733/2786-491X-2021-2-183-187;
dc.subject	dissent	uk_UA
dc.subject	sedition	uk_UA
dc.subject	freedom of speech	uk_UA
dc.subject	technology	uk_UA
dc.subject	інакомислення	uk_UA
dc.subject	крамола	uk_UA
dc.subject	свобода слова	uk_UA
dc.subject	технології	uk_UA
dc.title	A Review of Anti-Dissent Laws in India, Pakistan and Bangladesh	uk_UA
dc.title.alternative	Огляд законів проти інакомислення в Індії, Пакистан і Бангладеш	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA