Правові аспекти законодавчого регулювання права громадян на доступ до інформації про стан довкілля

Abstract

Стаття присвячена дослідженню питання застосування правових норм законодавчого регулювання права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Проаналізовано складові екологічних прав громадян, що входять до законодавчої бази та акцентовано увагу на праві населення отримувати екологічну інформацію. У статті зазначаються механізми реалізації екологічних прав громадян з огляду на норми Конституції та інших законів України, судової практики, ратифіковані Україною конвенції. Проаналізовано текст Закону України «Про інформацію», в якому чітко зазначається, що повністю закритої інформації з будь-якого питання не може бути. В ЗУ «Про інформацію» є окрема стаття, яка встановлює чіткі межі інформування населення про стан довкілля. В статті зазначається, що перелік інформації, що відноситься до категорії екологічної, тобто про стан довкілля не може бути обмеженою. До такої інформації належать відомості, дані про стан довкілля та його компоненти; фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля, такі як: речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми; стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля та інші відомості. Розглянуто питання законодавчого регулювання права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля, що є важливим та актуальним для того, щоб в суспільстві зберігся інформаційний баланс та можливість громадянам отримувати достовірну інформацію, тобто такою що є правдивою. У статті йдеться і про законодавчу необхідність забезпечення населення знаннями про те, яким чином оточуючий простір може впливати на довкілля та життя, здоров’я людей. Також у статті було проаналізовано питання обсягу доступу до відкритої інформації про стан довкілля, адже без наявної про цей стан інформації, громадянин не може впливати та діяти на екологічну політику держави. У статті звернено увагу на дослідження питання доступу до екологічної інформації, як важливої складової екологічних прав громадян