Особливості міжвідомчої взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статті, в умовах воєнного стану

Abstract

Для забезпечення скоординованого оперативного та ефективного реагування на випадки домашнього насильства, у тому числі й щодо дітей, і для міжвідомчої взаємодії на різних рівнях Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», враховуючи вимоги Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами», передбачив досить широке коло суб’єктів, які здійснюють заходи для запобігання і протидії домашньому насильству, поділивши їх на чотири категорії: − спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; − інші органи й установи, на які покладається здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; − загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб; − громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. В Україні питання боротьби зі злочинами проти статевої свободи та статевої недоторканості, й особливо дітей, є одним із пріоритетних напрямів діяльності правоохоронних органів.